flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Огляд даних про стан здійснення судочинства Житомирським апеляційним адміністративним судом за 2013 рік

 

     Огляд даних про стан здійснення правосуддя Житомирським апеляційним адміністративним судом (далі - ЖААС) проводиться на підставі ст.27 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою віднесено до повноважень апеляційного суду здійснення аналізу судової статистики.

Житомирський апеляційний адміністративний суд утворено 1 березня 2009 року відповідно до Указу Президента України "Про вдосконалення мережі адміністративних судів України" від 16 жовтня 2008 року №941/2008 з метою забезпечення реалізації громадянами конституційного права на вільний доступ до правосуддя, наближеності місцевих і апеляційних адміністративних судів до людини, відповідно до пункту 23 частини першої статті 106 Конституції України.

Суд розпочав процесуальну діяльність 19 січня 2011 року.

Юрисдикція Житомирського апеляційного адміністративного суду поширюється на Житомирську та Рівненську області (згідно з додатком №2 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 16.10.2008 р. N 941/2008, від 12.08.2010 р. N812/2010).

Крім окружних адміністративних судів зазначених областей, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у 2013 році судочинство здійснювалось також 43-ма загальними місцевими судами (25 судів Житомирської області, 18 судів Рівненської області). Станом на 31.12.2013 року всі суди округу здійснюють свою діяльність. 

1.    Загальні статистичні показники 

У 2013 році до ЖААС для апеляційного перегляду судових рішень надійшло 33968 адміністративних справ, а саме: 31416 адміністративних справ за скаргами, поданими на постанови судів першої інстанції, що становить 92,49% їх загальної кількості, та на ухвали – 2552 адміністративні справи, що становить 7,51% загальної кількості. Зокрема, до ЖААС надійшло 149 апеляційних скарг на ухвали судів першої інстанції щодо повернення позовної заяви, 112 – на ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, 87 – на ухвали про закриття провадження у справі, 348 – на ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, 1856 – на інші ухвали.

У порівнянні з 2012 року до ЖААС надійшло 59867 адміністративних справ, що у 1,76 разів більше за аналогічний показник у звітному періоді. Це зумовлено зменшенням надходження справ про соціальні виплати у 2013 році. 

Загальна кількість суддів ЖААС згідно зі штатним розписом 38, працює 19. Неукомплектованість штату суддів зумовлена відсутністю приміщення для суду

Середньомісячне надходження справ на одного суддю ЖААС за 2013 рік становило 195 справ при аналогічному середньому показнику по України – 302, середньомісячне навантаження постановлених судових рішень – 223 (середній по Україні – 350).  

У минулому році цей показник становив 369 справ при аналогічному середньому показнику по Україні - 464, середньомісячне навантаження постановлених судових рішень – 532 (середній по Україні – 426).  

Зменшення показників середньомісячного надходження справ і середньомісячної кількості ухвалених судових рішень, якими закінчено розгляд справ, у 2013 році відбулося за рахунок зменшення кількості надходження справ про соціальні виплати. 

З урахуванням залишку на початок звітного періоду, який складав 5979 справ, та з урахуванням збільшення залишку на 18 адміністративних справ у зв’язку з надходженням апеляційних скарг після закінчення апеляційного розгляду судового рішення на те ж судове рішення, загальна кількість справ, що перебувала у провадженні ЖААС протягом звітного періоду становила 39965 справ,у 2012 році цей показник становив 100576 справ. 

Усього у 2013 році суддями ЖААС закінчено апеляційний розгляд у  39149 справах з перегляду постанов та ухвал суду першої інстанції, якими:

- у 36878 справах апеляційне провадження закінчено, а саме: у 34655 справах, у яких оскаржувались постанови та у 2223 справах - ухвали судів першої інстанції;

- у 1467 справах постановлено ухвал про повернення апеляційної скарги;

- у 804 справах - відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

У порівнянні з 2012 роком апеляційний розгляд закінчено у 98063 справах, з яких: у 95404 справах розглянуто апеляційні скарги на постанови та ухвали суду першої інстанції, у 1567 справах постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги особі, яка з нею звернулась, у 1092 справах відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Отже, можна зробити висновок, що у звітному періоді показник щодо закінчення апеляційного розгляду справ зменшився у 2,5 рази. З невеликою різницею зменшився і показник кількості справ, у яких було постановлено ухвал про відмову у відкритті апеляційного провадження (з 1092 у 2012 році до 804 у 2013 році) та ухвал про повернення апеляційних скарг (з 1567 у 2012 році до 1467 у 2013 році). Насамперед, це пов’язано, знову ж таки, із зменшенням надходження справ про соціальні виплати.

Основною підставою для повернення апеляційних скарг була невідповідність апеляційної скарги вимогам Закону.

Судді апеляційної інстанції відмовляли у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених ч. 4 ст. 189 КАС України, а саме:

-          заявником до апеляційної скарги не подано в зазначений строк клопотання про поновлення строку;

-          не зазначені причини та не надані докази поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення.

Із загальної кількості справ (36878 справ) у звітному періоді закінчено апеляційне провадження. За наслідками розгляду апеляційних скарг на судові рішення суду першої інстанції:

-          прийнято рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін у 34749 справах (що становить 94% загальної кількості);

-          змінено рішення суду першої інстанції у 331 справі (що становить 1% загальної кількості);

-          прийнято рішення про задоволення апеляційної скарги та відповідно скасовано судове рішення суду 1-ї інстанції у 1715 справах (що  становить 4,7% загальної кількості);

-          закрито апеляційне провадження у 27 справах (що становить 0,1% загальної кількості);

-          визнано постанову суду нечинною і закрито провадження у 56 справах (що становить 0,2%). 

Протягом 2013 року у порядку письмового провадження розглянуто 32206 справ, що становить 88% загальної кількості справ, у яких закінчено апеляційне провадження, та 4672 справи, що переглядались у відкритому судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами, складає 12% загальної кількості вказаних справ.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року відсоткове співвідношення проаналізованих вище показників становило 95% (91017 справ) та 5% (4324 справи) відповідно із 95404 справ, у яких було закінчено апеляційне провадження.

Цей показник свідчить про те, що у звітному періоді на 7% розглянутих апеляційних скарг зменшився показник розгляду в письмовому провадженні, проте у 2,5 рази збільшився показник розгляду апеляційних скарг у відкритому судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами.

Зростання показника розгляду справ у відкритому судовому засіданні пов’язано з виникненням необхідності витребування додаткових доказів, у зв’язку з чим розгляд апеляційних скарг відповідно до ч.2 ст.197 КАС України призначався у відкритому судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, для дачі пояснень у справі.

Протягом періоду, що аналізується, судді ЖААС переглянули 36878 рішень суддів першої інстанції, зокрема 34655 постанов та 2223 ухвали, що становить відповідно 94% та 6% загальної кількості переглянутих рішень.

Слід зазначити, що протягом 2013 року за результатами апеляційного перегляду з 34580 постанов судів першої інстанції залишено без змін 33260 постанов, що складає 96% загальної кількості переглянутих постанов, змінено 315 постанов, що складає 1% та скасовано 1005 постанов, що складає 3% загальної кількості. Вказані показники наведені у вигляді діаграми 1.

Діаграма 1

У відсотковому співвідношенні вказані показники не зазнали певних змін у порівнянні з 2012 роком. Зокрема, кількість залишених без змін постанов збільшилась на 3% (93% в 2012 році), кількість змінених постанов зменшилось на 2% (3% в 2012 році) та скасованих постанов зменшилась на 1% ( 4% в 2012 році). Даний показник свідчить про певну стабільність судової практики в суді.

 

Із загальної кількості показників з розгляду апеляційних скарг на ухвали судів першої інстанції (2215 справ): залишено без змін 1489 ухвал, що складає 67%; - змінено 16 ухвал (1% ); скасовано 710 ухвал ( 32%).

Діаграма 2

У відсотковому співвідношенні показники перегляду ухвал, як і постанов, не зазнали значних змін у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Зокрема, кількість залишених без змін ухвал зменшилась на 3% (70% - в 2012 році), кількість змінених ухвал не зазнала змін  (1% в 2012 році), а кількість скасованих ухвал збільшилась на 3% ( 29% - в 2012 році).

 

У 2013 році за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанови суду, найбільше було скасовано 806 судових рішень відповідно до п.3 ст.198 КАС України із прийняттям нової постанови, з наступних підстав:

-          порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, скасовано 597 постанов, що складає 74% загальної кількості скасованих постанов;

-          неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, скасовано - 153 постанови, що складає 19%;

-          невідповідність висновків суду обставинам справи, - скасовано 46 постанов, що становить 6%;

-          недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, скасовано - 10 постанов, тобто 1%.

Крім того, 22 постанови скасовано із залишенням позовної заяви без розгляду та 177 -  із закриттям провадження у справі.

 

Із 710 ухвал, які були скасовані ЖААС – 419 справ направлено для продовження розгляду, у 283 справах постановлено нову ухвалу, у 4 справах скасовано ухвали та залишено позов без розгляду і у 4 справах закрито провадження.

У звітному періоді суддями апеляційного адміністративного суду постановлено 6 окремих ухвал, за 5-ма ухвалами надішли повідомлення про вжиті заходи, а одна на кінець звітного періоду залишилась без                                         повідомлення, оскільки станом 01.01.2014 року не закінчився термін відповіді на окрему ухвалу.

Так, окремі ухвали суддями ЖААС були постановлені:

-           у зв’язку з неналежною організацією роботи канцелярії суду, безвідповідальністю  працівників та відсутністю контролю керівників щодо виконання вимог ст. 188 КАС України стосовно вчасного  надіслання апеляційної скарги разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції (справи № 2-а-2450/11, № 2а-1656/11);

-          у зв’язку із допущеною недбалістю при відкритті провадження у справі, яка унеможливлювала виконання позивачем вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, що призвело до порушення права позивача на судовий захист незалежним та неупередженим судом (справа                             № 296/7354/13-а);

-          через недослідження документів, що призвело до безпідставного закриття провадження (справа № 806/16/13-а);

-          через виявлення недоліків у роботі посадових осіб органів місцевого самоврядування (справа № 2а-81/12).

Для порівняння: у 2012 році, кількість постановлених окремих ухвал становить 7. 

У 2013 році сума, фактично сплаченого до апеляційної інстанції судового збору склала 325 454,00 грн.

У 2012 році сума, сплаченого до апеляційної інстанції судового збору склала 175 071,00 грн.

Отже, спостерігається тенденція до зростання сплаченого судового збору майже вдвічі, насамперед це пов’язано із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір», якими підвищено ставку судового збору при зверненні до суду.

Унаслідок звільнення суб’єктів певних категорій від сплати судового збору при зверненні до апеляційного суду відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» залишились несплаченими до державного бюджету 1 317 427,00 грн., що вдвічі більше, ніж у 2012 році (589 005,00 грн.). 

У звітному періоді видано 50 виконавчих листів на загальну суму 4 368 285,00 грн., що на 18 виконавчих листів менше, порівняно з 2012 роком (сума 9 012 693 грн.). 

Зокрема, 4 виконавчі листи були видані судом у справах за позовами суб’єктів господарювання до податкових органів Міндоходів щодо стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 4364844,27 грн. Крім того, судом видано 4 виконавчі листи  щодо стягнення судового збору на загальну суму 3440,54 грн. у справах у зв’язку з ухваленням рішення на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень.

Решта виконавчих листів виданих судом, носять зобов’язальний характер щодо проведення перерахунку коштів, пов’язаних із соціальними виплатами. 

2.    Апеляційний перегляд у розрізі судів 

Як зазначалося, юрисдикція Житомирського апеляційного адміністративного округу поширюється на Житомирську та Рівненську області. У розрізі областей Житомирського апеляційного адміністративного округу в Житомирській області переглянута 26401 постанова судів першої інстанції, з них 25631 постанову залишено без змін, 185 постанов змінено та 585 постанов скасовано   (діаграма3). По Рівненській області всього переглянуто 8170 постанов судів першої інстанції, з них 7623 постанови залишено без змін, 128 постанов змінено та 419 постанов скасовано (діаграма 4).

Діаграма 3

Діаграма 4

Окрім того, ЖААС протягом 2013 року було переглянуто 9 постанов у справах інших областей, а саме:

- 1 постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області залишено без змін;

- 1 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду залишено без змін;

- 3 постанови Святошинського районного суду м. Києва (2 постанови змінено, 1 залишено без змін);

- 2 постанови Соломянського районного  суду м. Києва (1 постанову змінено, 1 постанову скасовано);

- 2 постанови Окружного адміністративного суду м. Києва - без змін.

Зокрема, судові рішення у справах інших областей були переглянуті апеляційним адміністративним судом, які передані до суду на підставі ст. 22 КАС України, оскільки однією із сторін у справі був суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду.

3.    Результати перегляду Житомирським апеляційним адміністративним судом рішень окружних адміністративних судів за 2013 рік.

Житомирським апеляційним адміністративним судом в апеляційному порядку було переглянуто 1847 судових рішень, прийнятих Житомирським  окружним адміністративним судом, з них: залишено без змін 1563 судових рішення (1282 постанови, 281 ухвала), змінено 15 судових рішень (13 постанов, 2 ухвали), скасовано 269 судових рішень (175 постанов, 94 ухвали).

З наведеного вбачається, що впродовж 2013 року лише кожне п’ятнадцяте рішення, прийняте суддею Житомирського окружного адміністративного суду, скасовано в апеляційному порядку (діаграма 5).

Діаграма 5

Житомирським апеляційним адміністративним судом в апеляційному порядку було переглянуто 1729 судових рішень, прийнятих Рівненським  окружним адміністративним судом, із них: залишено без змін 1503 рішення (1386 постанов, 117 ухвал), змінено 6 судових рішень (4 постанови, 2 ухвали), скасовано 220 судових рішень (157 постанов, 63 ухвали).

Отже, впродовж 2013 року кожне тринадцяте рішення, прийняте суддею Рівненського окружного адміністративного суду, скасовано в апеляційному порядку (діаграма 6).

Діаграма 6

 

 

При порівнянні вищевказаних показників у відсотковому еквіваленті відповідно до усіх переглянутих рішень кожного із окружних адміністративних судів Житомирського апеляційного адміністративного округу та при порівнянні їх із аналогічними показниками 2012 року в поточному періоді вбачається така динаміка: 

-          по Житомирському окружному адміністративному суду від загальної кількості переглянутих у 2013 році 1847 рішень проти  2019 в 2012 році: залишено без змін на 1,4% рішень менше (84,6% - 1563 рішення  в 2013 році проти 86% -1736 рішень в 2012 році), змінено на 0,4% рішень більше (0,8% - 15 рішень  проти 0,4% - 8 рішень), скасовано на 1% рішень більше (14,6% - 269 рішень проти 13,6% - 275 рішень). Наведені показники свідчать про деяке погіршення якості розгляду справ суддями Житомирського окружного адміністративного суду; 

-          по Рівненському окружному адміністративному суду від загальної кількості переглянутих у 2013 році 1729 рішень проти 1517  в 2012 році: залишено без змін на 0,9%  рішень більше (86,9% - 1503 рішення  в 2013 році проти 86% -1304 рішення в 2012 році), змінено на 0,3% рішень більше (0,4% - 6 рішень проти 0,1% - 2 рішення), скасовано на 1,2% рішень менше (12,7% - 220 рішень проти 13,9% - 211 рішень).У Рівненському окружному адміністративному суді спостерігається незначна тенденція до покращення якості розгляду справ суддями. 

Крім того, ЖААС було переглянуто 9 рішень судів першої інстанції за апеляційними скаргами окружних адміністративних судів Вінницької, Хмельницької областей та м. Києва, а саме:

- по Вінницькому окружному адміністративному суду: 1 ухвала, яка була скасована ЖААС;

- по Хмельницькому окружному адміністративному суду: 3 рішення, з яких 1 постанова і 2 ухвали залишені без змін;

- по Окружному адміністративному суду м. Києва: 5 рішень, з яких 2 постанови залишені без змін та 3 ухвали, з яких 2 залишено без змін та 1 ухвалу скасовано. 

4.    Результати перегляду Житомирським апеляційним адміністративним судом рішень судів першої інстанції за апеляційними скаргами в розрізі місцевих загальних судів як адміністративних судів в 2013 році.

 

Таблиця 1

  

Окрім того, ЖААС було переглянуто 27 рішень судів першої інстанції за апеляційними скаргами в розрізі місцевих загальних судів, як адміністративних судів, а саме:

- по Вінницькій області - 21 рішення: з них 1 постанова, яка залишена без змін та 20 ухвал, з них 13 залишено без змін і 7 скасовано;

- по м. Києву - 6 рішень: з них 5 постанов, в тому числі з яких 2 залишено без змін, 2 - змінено та 1 - скасовано, а також 1 ухвала, яка залишена без змін. 

5.    Узагальнені показники розгляду адміністративних справ Житомирським апеляційним адміністративним судом упродовж 2013 року.

 

Таблиця 2

 


З метою підвищення якості судочинства Житомирським апеляційним адміністративним судом відповідно до плану роботи суду вивчено та здійснено узагальнення судової практики розгляду і вирішення адміністративними судами апеляційного округу справ зі спорів:

-          пов’язаних із соціальними виплатами особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

-          за позовами органів Державної фінансової інспекції;

-          за участю митних органів;

-          за адміністративними позовами суб’єктів владних повноважень щодо обмежень у реалізації права на мирні зібрання та позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання;

-          щодо застосування положень Закону України “Про доступ до публічної інформації”;

-          з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до завдання Верховного Суду України апеляційним адміністративним судом проведено узагальнення судової практики щодо розмежування юрисдикцій загальних, господарських і адміністративних судів.

Також на виконання завдань Вищого адміністративного суду України апеляційним адміністративним судом проведено:

-           узагальнення підстав зміни та скасування судових рішень судів першої інстанції апеляційного округу в І півріччі 2013 року;

-          узагальнення судової практики розгляду справ про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, добровільного повернення, примусового повернення, примусового видворення іноземця чи особи без громадянства.

6.    Перегляд постанов суду першої інстанції 

Детальні результати перегляду постанов судів першої інстанції за апеляційними скаргами наведені у розрізі за категоріями спорів у таблиці № 1.

Таблиця1

 


 

Як вбачається з таблиці, основну частину всіх переглянутих ЖААС постанов судів першої інстанції становлять постанови у справах щодо спорів з приводу реалізації публічної політики, у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян – 31829 постанов, що становить 92% загальної кількості переглянутих постанов судів першої інстанції. 

У 2012 році даний показник становив 97% загальної кількості переглянутих постанов.

 Крім того, слід звернути увагу на те, що значно зменшився показник перегляду постанов у справах щодо соціального захисту дітей війни. Якщо в 2013 році було переглянуто 1352 постанови, то в 2012 році даний показник сягав 35790 постанов, що в 26 разів більше, ніж в поточному періоді. Вдвічі зменшився перегляд постанов у справах щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Якщо в 2013 році кількість переглянутих постанов становила 29212, то в 2012 році даний показник сягав 52070 справ, що майже в 2 рази більше, ніж за період, що аналізується.

Діаграма 7

 

6.1 Справи зі спорів з приводу сталого розвитку населених пунктів та землекористування. 

Як свідчать дані судової статистики, у даній категорії справ скасування судових рішень суду першої інстанції мало місце у спорах про оскарження рішень органів місцевого самоврядування або органів державної влади щодо передачі земельної ділянки у приватну власність, оформлення права власності на земельну ділянку, виділення земельних ділянок у власність для будівництва житлового будинку.

Так, у справі № 0670/7106/12 за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації "Про безоплатну передачу фізичній особі у власність земельної ділянки водного фонду...", суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, не врахував те, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження були порушені норми ст. 84 Земельного кодексу України, які передбачають заборону щодо передачі у приватну власність земель водного фонду, які належать державні, крім випадків, визначених цим Кодексом.

6.2 Справи зі спорів з відносин публічної служби 

Найбільш характерною причиною скасування судових рішень суду в даній категорії спорів, зокрема було те, що суди при вирішенні спорів не з’ясовували,чи дотримана правова процедура звільнення з посади.

Наприклад, у справі № 2а/1770/1295/2012 за позовом П. до Рівненської митниці про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, апеляційний суд, скасовуючи рішення Рівненського окружного адміністративного суду та задовольняючи позовні вимоги, з чим погодився Вищий адміністративний суд України, зазначив, що судом першої інстанції не враховано те, що проведення службового розслідування повинно передувати виданню наказу про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а оскільки відповідачем рішення про проведення службового розслідування не приймалось та обов'язкове службове розслідування не проводилось, тому відповідачем спірний наказ про припинення державної служби прийнято без врахування результатів службового розслідування.

У справі № 1705/3124/2012 за позовом громадянина до Дубенської міської ради Рівненської області про скасування наказу про звільнення, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не врахував те, що проходження служби в органах місцевого самоврядування та її припинення регулюється спеціальним законом - Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування (Закон №1622-17), яким встановлено, що, крім загальних підстав, передбачених КЗпП України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється також з підстав, визначених у ст.20 цього Закону, і в таких випадках норми КЗпП України не підлягають застосуванню. Отже, на звільнення позивача за порушення присяги як посадової особи місцевого самоврядування згідно із Законом №1622-17 не поширюються гарантії КЗпП щодо заборони звільнення в період тимчасової непрацездатності.

У іншій справі № 2а-482/08 за позовом громадянина до Військової частини А4324 про визнання дій незаконними та стягнення грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення, суд першої інстанції, стягуючи на користь позивача грошові кошти, як грошову компенсацію неотриманого продовольчого забезпечення, дійшов до помилкового висновку, оскільки дія частини 2 статті 9 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, на підставі якої передбачена виплата вказаної компенсації, зупинена з 11.03.2000 року.  

6.3Справи зі спорів з реалізації державної політики у сфері економіки 

Як свідчать дані судової статистики, суди не завжди однаково вирішували справи про скасування рішення щодо визнання митної вартості товарів та картки відмови в митному оформленні, а також про визнання недійсною уніфіковану митну квитанцію, що призводило до скасування судових рішень.

Наприклад, у справі № 817/903/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства до Рівненської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, відмовляючи у задоволенні позову щодо скасування зазначеного рішення та картки відмови, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган прийняв оскаржувані рішення обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, а також з врахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття. Однак, суд першої інстанції при розгляді справи, прийняв до уваги та надав оцінку лише додатковим документам, які було подано позивачем на вимогу митниці, проте, жодним чином, не було надано оцінки документам, які подавалися декларантом відповідно до вимог ст.53 МК України.

У справі № 817/1395/13-а за позовом П. до Рівненської митниці Міндоходів про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії, скасувавши уніфіковану митну декларацію та зобов'язавши відповідача повернути автомобіль без утримання плати за зберігання, суд першої інстанції фактично перейняв на себе функцію митного органу, притаманну лише відповідачу, щодо отримання коштів в якості сплати  витрат на утримання збереженого майна. 

6.4 Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції 

У даній категорії спорів необхідно виділити справи за участю органів державної виконавчої служби, оскільки суди першої інстанції, розглядаючи справи про визнання незаконними дії державного виконавця, не звертали увагу на рішення Європейського Суду з прав людини. 

Так, у справі № 2а-579/2012 за позовом громадянина до Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови органу ДВС, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що державним виконавцем вжиті всі передбачені Законом заходи спрямовані на його виконання. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд, з посиланням на рішення Європейського Суду з прав людини, виходив з того, що державний виконавець не вжив всіх можливих заходів, направлених на захист прав позивача. 

Таким чином, здійснений аналіз причин скасування Житомирським апеляційним судом постанов, ухвалених судами першої інстанції, засвідчує, що  причинами такого скасування є неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність судових рішень правовим позиціям Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, недостатня підготовка справ до розгляду, поверхневе дослідження матеріалів справи. 

7.    Перегляд ухвал суду першої інстанції 

Протягом періоду, що аналізується, в апеляційному порядку ЖААС переглянуто 2215 ухвал судів першої інстанції, з них 1489 ухвал залишено без змін (53,6% загальної кількості переглянутих ухвал), 16 ухвал змінено (0,42% загальної кількості переглянутих ухвал), 710 ухвал скасовано (45,13% загальної кількості переглянутих ухвал). Крім того, закрито провадження у 7 справах після перегляду ухвал та в одній справі закрито провадження у зв’язку з визнанням постанови або ухвали нечинною. 

Серед 710  ухвал, що були скасовані, виокремимо 62 ухвали про повернення позовної заяви ( 9% загальної кількості скасованих ухвал), 49 ухвал  - про відмову у відкритті провадження у справі (7% загальної кількості скасованих ухвал),53 ухвали - про закриття провадження у справі (7% загальної кількості скасованих ухвал), 150 ухвал - про залишення заяви без розгляду (21% загальної кількості скасованих ухвал) та 396 інших ухвал (56% загальної кількості скасованих ухвал). Вказані показники відображено у діаграмі 8. 

Діаграма 8

 

 

Як правило, за наслідками скасування ухвал (710):

-          постановлена нова ухвала з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи - 419 ухвал, що складає 59% загальної кількості скасованих ухвал судів першої інстанції;

-          скасована ухвала суду і постановлена нова ухвала у 283 справах (39%);

-          скасована ухвала суду і залишена позовна заява без розгляду у 4 справах(1%);

-          скасована ухвала суду першої інстанції і закрито провадження у справі  у 4 справах (1%).

 

У порівнянні з 2012 роком ці показники суду були дещо іншими. Так, із загальної кількості скасованих ухвал (484 справи):

- справи в порядку статті 204 КАС України повернуті до суду першої інстанції для продовження розгляду 92 % (449 справ);

- залишено позовну заяву без розгляду 5% (22 справи);

- закрито провадження у справі 3% (13 справ).

Житомирським апеляційним адміністративним судом в межах апеляційного округу було переглянуто:

- по Житомирській області - 1694 ухвали судів першої інстанції, з яких залишено без змін 1174 ухвали, змінено 12 ухвал та скасовано 508 ухвал;

- по Рівненській області - 494 ухвали, з яких 297 ухвал судів першої інстанції залишено без змін, 4 – змінено, 193 ухвали скасовано (діаграма 9).

 

 

Діаграма 9

 

Окрім того, ЖААС було переглянуто 27 ухвал судів інших областей та міста Києва, а саме:

- 15 ухвал Барського районного суду Вінницької області (13 ухвал залишено без змін, 2 скасовано);

- 5 ухвал Вінницького міського суду Вінницької області скасовано;

- 1 ухвала Вінницького окружного адміністративного суду скасована;

- 2 ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду залишені без змін;

- 1 ухвала Соломянського районного суду м. Києва залишена без змін;

- 3 ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва (2 залишено без змін, 1 ухвалу скасовано). 

7.1 Неправильне застосування строків звернення до суду. 

Однією з причин скасування ухвал про залишення позовів без розгляду відмічається відсутність в ухвалах судів першої інстанції висновків щодо початку і закінчення строків перебігу строку звернення до суду з позовом. 

Прикладом може слугувати справа № 1706/1074/12 за позовом  Ч.  до  Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області  про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії, у якій Дубровицький районний суд Рівненської області адміністративний позов залишив без розгляду на підставі ст. ст. 99, 100 КАС України.

Апеляційний адміністративний суд не погодився з висновком суду з урахуванням наступного.

Позивач звернулась до суду із позовом 22.06.2012 року, в якому просила, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до положень ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.10.2006р.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено   інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася   або   повинна   була   дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, не врахував, що правовідносини виникли з приводу перерахунку та виплати пенсії, яка за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, а носить щомісячний та безстроковий характер. Тому, залишенню без розгляду підлягали вимоги позивача, заявлені поза межами строку звернення до суду.

З урахуванням наведеного, ухвала Дубровицького районного суду була скасована частково в частині позовних вимог за період з 22.12.2011 року по 22.06.2012 року та направлена в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. У решті позовних вимог за період з 01.10.2006 року по 21.06.2011 року ухвала суду залишена без змін.

 

Частина третя статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.

Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п’ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (п. 1 розділу XIX “Прикінцеві положення” зазначеного Кодексу).

Тому з урахуванням викладеного, приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є нормами, що регулюється питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено (зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України №203/11/13-11 від 10.02.2011 року). 

Наприклад, у справі № 0670/7466/12 за позовом Дочірнього підприємства до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державна податкова інспекція в м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби, про стягнення заборгованості, суд першої інстанції своєю ухвалою залишив без розгляду позовну заяву Дочірнього підприємства про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, керуючись ст.ст. 99, 100 КАС України. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд, дійшов висновку, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду.

Однак, позов про бюджетне відшкодування податку на додану вартість підлягав вирішенню із застосуванням строків, передбачених спеціальним законом, тобто 1095 днів, а не строків, встановлених ст. 99 КАС України. 

7.2 Помилкове визначення юрисдикції та підсудності. 

Серед інших причин скасування ухвал суду було те, що суди помилково застосовували норми права щодо визначення юрисдикції судів та предметної підсудності спорів.

Найчастіше таке скасування мало місце у справах, пов’язаних із земельними правовідносинами, та у справах з відносин публічної служби. 

Зокрема, у справі № 611/1946/12 за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора до  Городської сільської ради Коростишівського району про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, Коростишівський районний суд Житомирської області закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу, за висновком суду, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Однак, суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду з таких підстав.

Правовідносини у справі виникли щодо передачі громадянам у власність земельних ділянок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У пунктах "а", "б", "в", "г" і "к" статті 12 ЗК передбачено, що до повноважень селищної ради належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. 

З положень пункту "б" ст.12 Земельного Кодексу України випливає, що орган місцевого самоврядування (сільська рада) при вирішенні питання про передачу  земельної ділянки у власність громадянина  виступає в якості суб'єкта владних повноважень. 

Відповідно до ч.1 абз.3 рішення Конституційного Суду України  від 01.04.2010 р. № 10-рп/2010  до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідач виступав суб'єктом владних повноважень у даних  відносинах і здійснював управлінські функції. 

Оскільки предметом спору є визнання незаконними та скасування рішення, на підставі якого видано оскаржувані державні акти про право власності на землю, даний спір має розглядатися за правилами, встановленими КАС України. 

Іншим прикладом є справа № 285/663/13-а за позовом  Я. до  Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району  про визнання протиправним розпорядження сільського голови, у якій Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області,закриваючи провадження за даним позовом, виходив з того, що спір належить вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком з огляду на наступне.

Між сторонами виник спір щодо законності розпорядження сільського голови  «Про звільнення з посади головного лікаря Ярунської дільничної лікарні».

Згідно п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.  

Суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Таким чином, спір між сторонами, який виник з приводу правомірності рішення (правового акта індивідуальної дії) сільського голови, має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства. 

7.3 Безпідставне залишення позову без розгляду в зв’язку повторним неприбуттям позивача в судове засідання. 

Серед інших причин скасування було те, що суд помилково залишав без розгляду позовну заяву внаслідок повторної неявки позивача.

Так, відповідно до приписів пункту 4 статті 155 КАС України, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув в судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття за умови, що від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначена підстава кореспондує ч. 3 ст. 128 КАС України. Перше таке неприбуття тягне за собою відкладення розгляду справи, а друге - залишення позову без розгляду.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави, суду слід мати відповіді на такі питання:

1)    чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз;

2)    чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини;

3)    чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

Позовну заяву може бути залишено без розгляду, лише якщо відповідь на всі ці питання є позитивною. Але навіть у цьому разі зазначена підстава не застосовується, якщо:

1)    позивач не прибув у попереднє судове засідання, оскільки таке неприбуття не перешкоджає його проведенню;

2)    суд визнав обов’язковою особисту участь позивача;

3)    в судове засідання прибув представник позивача;

Проте, суди часто не враховують цих положень закону, що призвело до скасування ухвалених рішень. 

Наприклад, у справі № 2-а-163/11 за позовом громадянина до Управління ДАІ УМВС України в Житомирській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення, ухвалою суду адміністративний позов залишено без розгляду на підставі ч.3 ст. 128, ч.1 п.4 ст.155 КАС України. Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, виходив з того, що позивач тричі (повторно) не з'являвся в судові засідання ( 31 травня, 11 серпня та 07 вересня 2011 року), про день слухання справи був повідомлений у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без нього не надіслав.

Проте, в процесі апеляційного розгляду, встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення позивача. 

Аналогічні порушення були допущені при розгляді справ № 2а-765/12,       № 817/553/13-а. 

7.4 Інші причини скасування ухвал 

Мали місце випадки скасування ухвал у зв’язку з неправильним застосуванням судами положень ст. 170 КАС України щодо роз’яснення судового рішення.

При роз’ясненні судових рішень суди не завжди враховували положення ст.170 КАС України, якою передбачено, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або для державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Так, у справі № 0670/623/11 за позовом Публічного акціонерного товариства до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень – рішень, ухвалою суду першої інстанції задоволено заяву товариства та роз’яснено судове  в частині стягнення судових витрат. Проте, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції фактично змінив зміст ухваленого ним рішення у зв’язку з чим, ухвала суду була скасована, у задоволенні заяви про роз’яснення рішення відмовлено. 

Серед інших причин скасування ухвал було також неправильне застосування положень ст. 108 КАС України. Зокрема, судом першої інстанції було неправильно застосовано ч. 1 ст. 108 КАС України щодо залишення позовної заяви без руху з підстав визначених ч.1 ст.106 КАС України, яка передбачає вимоги до позовної заяви. 

У справі № 617-9287/12 ухвалою суду позовну заяву залишено без  руху з тих підстав, що  позивачем не було надано оригіналів довідок про нарахування коштів. Проте, судом не враховано, що ст. 106 КАС України не містить вимог про обов’язки надання оригіналів документів про нарахування коштів, вказані в ухвалі недоліки можуть бути усунуті судом під час розгляду справи при виконані судом приписів ч.4 ст.11 КАС України. 

Ухвали суду першої інстанції скасовувались також у зв’язку з неправильним вирішенням питання щодо наявності у позивача процесуальних прав для звернення до суду, а крім того, в порушення ч. 4 ст. 11 КАС України суд вправі витребувати такі докази з власної ініціативи (справа № 617-9287/12).

Однією з підстав для скасування ухвали було також те, що Гощанський районний суд Рівненської області при задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення не звернув уваги, що заявником не наводились об’єктивні та виняткові обставини, з наявністю яких закон пов’язує можливість розстрочки виконання судового рішення (справа № 1703/452/2012). 

8.    Надходження позовних заяв до Житомирського апеляційного адміністративного суду, як до суду першої інстанції. 

У 2013 році до Житомирського апеляційного адміністративного суду, як до суду першої інстанції відповідно до ст.183-1 Кодексу адміністративного судочинства України надійшло 4 позовних заяви щодо відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. На кінець звітного періоду всі 4 позовні заяви перебували на стадії судового розгляду (№874/1/13, № 874/2/13, № 874/3/13, № 874/4/13). 

9.    Розгляд заяв щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. 

На протязі звітного періоду на розгляді ЖААС перебувало 16 заяв щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, з яких 11 надійшло в 2013 році. Із зазначених заяв закінчено провадження у 9, з яких 7 заяв залишено без задоволення, 2 заяви задоволено та скасовано 2 ухвали ЖААС. 

Підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у всіх випадках були істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. 

Прикладом задоволення заяви за нововиявленими обставинами є справа                   №  1718/2-а-1055/11 за позовом  К. до  Управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії, у якій підставою для скасування ухвали ЖААС та закриття провадження у справі було те, що факт смерті позивача є істотною обставиною для справи, що не була та не могла бути відома а ні особі, що звернулась із заявою, а ні суду, що розглядав справу.

Повернуто 3 заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з яких:

- 1 заяву повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 108 КАС України у зв’язку з її відкликанням;

- 1 - на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України у зв’язку з тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;

- 1 - в зв’язку з подачею заяви без дотримання правил підсудності.

            Залишок нерозглянутих заяв за нововиявленими обставинами станом на 01.01.2014р. становить 4 заяви. 

10.  Результати касаційного перегляду судових рішень Житомирського апеляційного адміністративного суду 

За результатами касаційного перегляду Вищим адміністративним судом України судових рішень, ухвалених Житомирським апеляційним адміністративним судом у 2013 році, залишено без змін 100 судових рішень, скасовано 57 судових рішень, з них 14 постанов та 43 ухвали.

Судом касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги були прийняті наступні рішення:

-          скасовано судове рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі судове рішення суду першої інстанції – 12 справ;

-          скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направлено справу на новий розгляд або для продовження розгляду –  35 справ;

-          скасовано судове рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закрито провадження – 1 справа;

-         скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалено нове судове рішення – 9 справ.

Крім того, Вищим адміністративним судом України змінено 1 ухвалу ЖААС про розяснення судового рішення.

 

Найчастіше в касаційному порядку скасовувались ухвали, які постановлені на стадії прийняття апеляційної скарги.

Як свідчить аналіз, причиною для скасування зазначених ухвал, стала помилкова правова позиція у обчисленні строків для апеляційного оскарження та відсутність у справах доказів про вручення судового рішення.

 

Так, у справі № 2а-278/11 за позовом Я. до виконавчого комітету Житомирської міської ради, комунального виробничо-експлуатаційного підприємства №13 м. Житомира про визнання нечинним та скасування рішення, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи ухвалу апеляційного адміністративного суду та направляючи справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги, виходив з того, що суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи позицію щодо пропуску позивачем десятиденного строку оскарження постанови суду першої інстанції, який має обчислюватися з дати отримання повного тексту постанови у випадку застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив виключно з дати подання позивачем заяви про отримання копії рішення суду. В той же час, дати отримання позивачем повного тексту оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

 

Причиною скасування судових рішень апеляційної інстанції було й те, що у матеріалах справи відсутні належні докази про своєчасність направлення особою апеляційної скарги, наприклад, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що особа звернулась з апеляційною скаргою до відділення зв’язку, конверт, з якого була відправлена апеляційна скарга, тощо. Як правило, такі докази надаються до суду касаційної інстанції, що і є основною підставою для скасування судового рішення.

 

Прикладом наведеної судової практики є ухвала Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2013 року в справі № К/9991/60554/11, постановлена у результаті перегляду ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у справі № 2а-411/11 за позовом фізичної особи до Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи цю ухвалу, зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що подаючи апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, відповідач пропустив строк на її апеляційне оскарження.

 Як встановлено матеріалами справи, постанова Житомирського районного суду Житомирської області від 24 червня 2011 року прийнята за наслідками розгляду справи у порядку скороченого провадження, її копію Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирському районі отримано 1 липня 2011 року.

Згідно зі штампом вхідної кореспонденції Житомирського районного суду Житомирської області, з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції від 24 червня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі звернулося 12 липня 2011 року, проте відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення апеляційну скаргу відповідачем здано на пошту 8 липня 2011 року, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження. Поштовий конверт, в якому Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирському районі було направлено апеляційну скаргу на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 24 червня 2011 року, в матеріалах справи відсутній.

З аналогічних підстав скасовано судові рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду в справах № 2а-399/11, №2А/1711/11852/11, № 2а-413/11.

 

Серед причин, які стали підставою для скасування рішень суду апеляційної інстанції, було також неправильне застосування судами ст.ст. 99, 100 КАС України при обрахуванні строків звернення до адміністративного суду.

 

Наприклад, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 0670/5774/12 за позовом фізичної особи до Підприємства Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області № 73 про стягнення заборгованості з виплати грошового забезпечення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, зазначив, що судами не враховано те, що предметом спору є стягнення заборгованості по виплаті грошового забезпечення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, що є спором, пов’язаним з проходженням, звільненням громадян з публічної служби, до спірних правовідносин необхідно застосовувати спеціальний строк звернення з адміністративний позовом, передбачений частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто місячний строк.

Із матеріалів справи вбачається, що позивача було звільнено в запас Збройних Сил України 29 серпня 2011 року. До суду позивач звернувся 30 серпня 2012 року, тобто з пропуском місячного строку на звернення до суду.

 

Окрім зазначених причин скасування рішень, у практиці Житомирського апеляційного адміністративного суду встановлені випадки неправильного визначення  юрисдикції адміністративних  справ.

Практика апеляційного перегляду справ апеляційного адміністративного судом свід­чить про наявність помилок практичного застосування норм, пов'язаних як з юрисдикційною визначеністю, так і з підсудністю спорів адміністративним судам. У свою чергу, помилки суддів під час вирішення цього питання та юрисдикційні конфлікти, пов'язані із видами судочинства, впливають на неналежне забезпечення принципу доступності до суду. 

Так, у справі № 806/3885/13-а  за позовом  Компанії D. до управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування довідки, Житомирський окружний адміністративний суд, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі, вказав, що оскаржувана позивачем довідка не є актом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин або породжує права і обов’язки у позивача, а тому не являється актом індивідуальної дії в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України та не може бути оскаржено до адміністративного суду в порядку, встановленому КАС України.

Проте, Вищий адміністративний суд України, переглядаючи справу, дійшов до висновку, що рішення попередніх судів є незаконними, оскільки позивач звернувся в суд до суб’єкта владних повноважень з позовом, який містить вимоги щодо визнання протиправними дії суб’єкта владних повноважень і зобов’язання здійснити владні управлінські функції, а тому справу належить розглядати порядку адміністративного  судочинства.

 

Узагальнюючи наведене, можна зробити висновки про те, що у більшості випадків рішення суду апеляційної інстанції і місцевих адміністративних судів скасовуються з підстав неправильного застосування норм процесуального права, які регулюють строки апеляційного оскарження, строки звернення до суду підсудність справ та юрисдикцію судів.

Підставою для скасування постанов практично у всіх випадках було те, що судами, як першої так і апеляційної інстанцій, не досліджувались в повному обсязі обставини справи та належним чином не оцінювались надані докази.

Основним порушенням норм матеріального права, що мало місце при розгляді справ, пов'язаних із виплатою, перерахунком пенсійних виплат було неправильне застосування ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дана підкатегорія справ має найвищий показник скасованих судових рішень, прийнятих, як судом першої, так і апеляційної інстанцій. Підставою для скасування судових рішень було помилкове застосування норм матеріального права.

Випадки скасування судових рішень у справах про зобов'язання органів Пенсійного фонду провести перерахунок та виплатити позивачу державну та додаткову пенсії в розмірах, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" залишились найпоширенішими.

Слід відмітити, що у даній категорії спорів існують випадки неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України норм матеріального права. Зокрема, спостерігається практика касаційної інстанції, коли виплата пенсії не може обмежуватись будь-яким кінцевим терміном або строком, та навпаки коли, застосовується обмеження кінцевим терміном.

Наприклад, у справі № 2-а-410/11 за позовом фізичної особи до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про перерахунок і стягнення пенсії по інвалідності та доплату до пенсії, Вищий адміністративний суд України зазначив, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Аналогічним прикладом є позиція Вищого адміністративного суду України і у справі № 1718/2-а-46/11.

Натомість, у справі № 2-а-878/11 за позовом фізичної особи до  Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі  м. Житомира про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, Вищий адміністративний суд України зазначив, що суд апеляційної інстанції, змінюючи постанову Богунського районного суду  м. Житомира від 28 березня 2011 року, невірно виключив з резолютивної частини постанови зазначення кінцевої дати, оскільки прогнозування можливих порушень зі сторони відповідача та зобов’язання його на майбутнє є передчасним.

Відтак, аналіз судової практики свідчить про відсутність єдиного підходу в даній категорії спорів, у зв’язку з чим при прийнятті судових рішень виникають труднощі.

Мали місце скасування судових рішень ЖААС через порушення норм матеріального права і в інших категоріях спорів, зокрема, з питань реалізації податкової політики, земельних правовідносин, з приводу реалізації митної справи тощо.

Отже, практика касаційного перегляду рішень, прийнятих Житомирським апеляційним адміністративним судом свід­чить про наявність помилок практичного застосування норм матеріального та процесуального права.

 

11.  Висновки.

 

Аналіз свідчить, що діяльність адміністративних судів Житомирського апеляційного округу в 2013 році в цілому здійснювалась відповідно до конституційних засад судочинства і була спрямована на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин та підвищення ефективності функціонування незалежного і неупередженого суду.

Завдяки вжитим заходам організаційного характеру зменшився залишок нерозглянутих справ в судах, поліпшилися показники оперативності розгляду справ.

На більш якісному рівні стала надаватись методична допомога судам першої інстанції.

Аналіз засвідчив, що недоліки у здійсненні судочинства пов’язані, здебільшого, із законодавчими проблемами правосуддя, нестабільністю судової практики, а також недостатністю фінансування державою.  

 

 

 

Голова суду                                                                                  К.С. Франовська