flag Судова влада України

Кандидат до Вищої ради правосуддя Богдан Моніч: "Не судді НАД суддями, а судді ДЛЯ суддів - ось ключові зміни в підходах роботи ВРП і оцінки її діяльності "

10 березня 2017, 14:19

 Все менше часу залишається до XIV позачергового З'їзду суддів України і мало хто з кандидатів до Вищої ради правосуддя поділився конкретними планами своєї роботи. Прес-служба ЖААС вирішила поцікавитись цим у кандидата на посаду до Вищої ради правосуддя, судді ЖААС Моніча Б.С.

– Чому Ви вирішили брати участь в конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя? Як Ви бачите свою роботу на цій посаді?

– Новий Закон України "Про Вищу раду правосуддя" крім ряду позитивних моментів містить в собі багато ризиків, які викликають обґрунтовані побоювання, що ВРП може стати серйозним важелем впливу, а можливо і розправи над суддями.

На мою думку, такі побоювання значно перебільшені. Ідеальних законів не існує, а будь-які недоліки законодавчого акту може справити практика його застосування. Саме тому надзвичайно важливо, хто прийде працювати в ВРП.

Повинна бути критика Закону, роботи, але вона не повинна блокувати процес, а сприяти його вдосконаленню. 

– Які Ваші пріоритети і цілі?

– Перше. Суддя не повинен боятися ВРП. Це не "судді НАД суддями", а "судді ДЛЯ суддів" - ось ключові зміни в підходах роботи ВРП і оцінки її діяльності. Саме робота ВРП повинна викликати у судді почуття захищеності. Реакція ВРП на будь-яке посягання на незалежність судді не може бути запізнілою.

У той же час, кожен ганебний вчинок представника судової влади повинен отримувати адекватну і швидку реакцію. Це важлива складова захисту суддів, які щодня розглядають десятки справ, працюючи чесно і сумлінно.

Друге. В умовах кадрового голоду судової системи не дисциплінарні провадження, а заповнення вакантних посад суддів – ось першочергове завдання. В межах повноважень ВРП це цілком реально. Питання суддів-п'ятирічок слід "закрити" в найкоротші терміни.

Третє. Публічність, прозорість і передбачуваність процедур.

Не буду говорити про ті безпрецедентні заходи відкритості, які вже сьогодні демонструє ВРП. Скажу, чого не вистачає. Є величезний дефіцит внутрішньої комунікації. Далеко не кожен суддя може спостерігати засідання ВРП онлайн. У більшості випадків робочий день судді проходить в залах судових засідань. Тому, буду наполягати на введенні регулярних заходів регіонального характеру за участю членів Вищої ради правосуддя. Саме на них судді повинні отримувати інформацію про діяльність ВРП з перших вуст, мати можливість поставити запитання, поділитися проблемами.

Зовнішня комунікація також може бути поліпшена.

ВРП отримала повноваження давати обов'язкові консультативні висновки щодо законопроектів, які стосуються судової влади. Це хороша можливість розвинути комунікацію з суб'єктами законодавчої ініціативи. ВРП не повинна чекати, поки законопроект надійде в ВРП на вивчення. Потрібно працювати на випередження. Результатом такої роботи буде внесення швидких законодавчих змін, яких потребує судова влада.

У демократичному суспільстві влада підзвітна. Вся влада підзвітна суспільству, а її окремі гілки – одна одній. Судова влада не повинна бути винятком. Буду наполягати на щорічному звіті ВРП перед суспільством у формі виступу голови ВРП в парламенті за участю Президента України, Кабінету Міністрів України. Звіт повинен містити концентровану і зрозумілу інформацію про реальний стан справ у судовій владі. Зараз Закон передбачає підготовку такого щорічного звіту, однак не регулює питання його форми.

Четверте. Впровадження медіації в процедурах притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Може це і не завдання номер один сьогодні, але до цього потрібно рухатися. Публічне залучення до відповідальності лише одного судді несе величезні репутаційні втрати судової влади. На прикладі однієї дисциплінарної справи судять про всіх без винятку. У країнах Європи, США процедурі дисциплінарної відповідальності передує "дружня бесіда", коли судді пред'являють претензії по роботі і він має можливість вирішити: подати заяву про відставку без розголосу або проходити дисциплінарні процедури і бути звільненим за "нереабілітуючих" підставах. "Публічна страта" судді повинна бути винятковою практикою.

І на останок. Судова влада повинна бути сучасною. За часів революційного розвитку інформаційних технологій електронне урядування не просто данина моді, а реальна необхідність. Впровадження інструментів електронного правосуддя буду також вважати одним із пріоритетних завдань на найближчу перспективу.

– Ви є членом Ради суддів України. За час роботи чинної каденції РСУ не були вирішені ряд важливих для суддівської спільноти питань. Зокрема, питання, що стосується розміру суддівської винагороди для суддів які пройшли і не пройшли кваліфікаційне оцінювання. Чи буде ВРП розглядати це питання?

– Підняте Вами питання не зняте з розгляду РСУ і відповідний проект рішення готовий. Головне, щоб це рішення було виконано. Якщо гроші не закладені в бюджет – їх витрачання позначиться на рівні оплати працівників апарату суду. Вважаю, що питання суддівської винагороди логічніше врегулювати змінами в законодавство. ВРП могло б його розглянути, використовуючи нові повноваження в питаннях бюджету судової влади, дачі консультативних висновків.

В цілому, мене більше хвилює не питання заробітних плат суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, були "першопрохідцями" і заслужили підвищення суддівської винагороди. Питання, яке слід переглянути, це розрив між зарплатами судді першої та касаційної інстанції. Існуючі раніше коефіцієнти вважаю більш справедливими, а тому зарплати суддів першої та апеляційної інстанції потрібно "підтягти" до нових зарплат суддів Верховного Суду.

– Чому Ви впевнені в тому, що на посаді члена ВРП будете працювати продуктивніше, ніж на посаді члена РСУ?

– Я впевнений, що, працюючи на посаді члена ВРП, буду більш ефективним. Всі члени Ради суддів працюють у вільний від розгляду справ час. Робота на постійній основі однозначно буде результативнішою.

– На даний момент практично всі повноваження РСУ перейшли ВРП. Чи потрібна ще РСУ і чому? Яким чином налагодити продуктивну роботу РСУ і ВРП?

– Зараз повноваження вищих органів судової влади це складна система стримувань і противаг. Якщо вона запрацює в повному обсязі, це буде запорукою її успішної роботи. На РСУ покладено контрольні функції щодо організації роботи судів, важливими залишаються питання застосування Кодексу суддівської етики, врегулювання конфлікту інтересів в діяльності голови ДСА, членів ВККСУ, суддів. Також РСУ бере участь у формуванні Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, Дисциплінарної комісії приватних виконавців. Все це говорить, що без роботи ніхто не залишиться.

Законодавство поклало на РСУ і ВРП обов'язок налагодити продуктивну роботу. Якщо в ВРП будуть обрані люди з досвідом роботи в РСУ, результат буде досягнутий швидше.

– Всього на 6 місць в ВРП від суддівського співтовариства претендують 44 людини. Це багато чи мало? І є такі фахівці, яких немає в списку, але Ви б хотіли їх там побачити?

– Кількість претендентів достатня, щоб делегати зробили усвідомлений вибір. Серед них багато гідних. Не фахівців у судовій владі насправді не так вже й багато. Чи хотів би ще когось бачити в списку? Напевно ні. Поясню: подача кандидатури це вольове рішення і воно вимагає реальної оцінки своїх сил, вибору життєвих пріоритетів.

Багато моїх колег вважають пріоритетним продовжувати роботу в цих непростих умовах. Це судді, які щодня вирішують долі людей. Багато з них мають право на відставку, можливості кар'єрного зростання, але продовжують працю там, де вони є. Це судді першої інстанції, голови апеляційних судів, які зберегли свої колективи, і працюючі судді Вищих судів, які не тільки знайшли в собі сили працювати, але і беруть участь в досить непростих конкурсних процедурах. Без цих людей судова система не буде існувати як така. Їх вибір я не можу обговорювати, він викликає тільки повагу.

– Зараз судді заповнюють декларації. Доходи деяких суддів викликають досить негативну реакцію громадськості. Чи означає це, що громадськість буде більше довіряти бідним суддям і чи може бідна людина відправляти правосуддя?

– Свою першу Е-декларацію я заповнив у присутності ЗМІ. Важливішими є не питання до декларації, а відповіді на них. Більшості суддів є що відповісти. Чи може бідна людина бути професіоналом своєї справи? Безумовно так. Це щодня доводять мільйони українців. Чи повинен суддя бути жебраком? Робота судді як будь-яка інша робота повинна бути гідно оплачена. Запропоновані сьогодні розміри зарплат суддів не зовсім відповідають цим критеріям, так як зарплати суддів першої та другої інстанцій необхідно наблизити до зарплат суддів Верховного суду.

– Яким повинен бути суддя після закінчення судової реформи?

– Незалежним і доброчесним, інші якості важливі, але вони вторинні.

 

Прес-служба Житомирського апеляційного адміністративного суду