Огляд даних про стан здійснення судочинства Житомирським апеляційним адміністративним судом упродовж 2014 року

 

Основною передумовою якісного та оперативного захисту громадянами і юридичними особами своїх порушених прав і законних інтересів є прийняття  Житомирським апеляційним адміністративним судом (далі - суд) законних судових рішень у передбаченому законом порядку. Тому найбільша увага при проведенні огляду стану здійснення судочинства приділяється аналізу кількісних, якісних показників розгляду справ та строків їх розгляду.

Огляд даних здійснено на підставі статистичних звітів суду про розгляд апеляційних скарг у адміністративних справах, адміністративних позовів та заяв за ново виявленими обставинами за 2013-2014 роки.

За допомогою таблиць у документі наглядно відображені показники здійснення судочинства апеляційним адміністративним судом, а також порівняльний аналіз показників у розрізі областей апеляційного адміністративного округу. 

1.                  Загальні показники надходження справ і матеріалів,у тому числі за категоріями спорів   

Упродовж 2014 року до Житомирського апеляційного адміністративного суду надійшло 11836 справ за апеляційними скаргами, з яких 8302 (70%) справи – з питань соціальних виплат, 1423 (12%)справи, пов’язані з реалізацією податкового законодавства, решту 2111 (18%) справ складають інші категорії спорів.

Для порівняння: у 2013 році всього до суду надійшло 33968 справ, з яких 30571 (90%) справа - про соціальні виплати, 1343 (4%) справ з податкових відносин, 2054 (6%) справи - інші категорії спорів.

Частка справ, яка надійшла для апеляційного розгляду до Житомирського апеляційного адміністративного суду, в загальній кількості справ, що надійшли до всіх 9-ти апеляційних адміністративних судів України  у звітному періоді, становить 9,5 % (у 2013 році – 4,3%).

Детальна інформація про надходження справ за апеляційними скаргами у розрізі категорій спорів наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

 

 Отже, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, надходження справ за апеляційними скаргами зменшилось майже втричі.

Зниження загального показника надходження апеляційних скарг в 2014 році, насамперед, зумовлено зменшенням надходження справ, пов’язаних із соціальними виплатами, а саме: більш ніж у 3,6 раза.

Водночас у інших категоріях справ спостерігається збільшення надходження справ за апеляційними скаргами. Наприклад, у 2013 році кількість розглянутих справ, не пов’язаних із соціальними виплатами, складала 3397 справ проти 3534-х у 2014 році.

Так, у зв’язку з проведенням в Україні 25 травня 2014 року дострокових виборів Президента України  та 26 жовтня - позачергових виборів народних депутатів України, значно збільшився показник надходження справ зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах - з 1 до 33 справ.

Збільшилась кількість надходження справ зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи з 141 до 176 справ.

Зросла кількість надходження справ зі спорів з приводу реалізації адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства  - з 1343 до 1423 справ.

Виріс показник надходження справ з приводу реалізації публічної фінансової політики  - з 122 до 141 справи та забезпечення юстиції  - з 462 до 607 справ.

Незначного збільшення зазнали показники надходження справ зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування з 433 до 462 справ. 

Крім того, збільшився показник надходження до суду адміністративних позовів, які відповідно до ч. 2 ст. 183-1 КАС України вирішуються апеляційним адміністративним судом, тобто справи про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Саме в даній категорії справ в 2014 році спостерігається значне збільшення кількості позовних заяв. Так, в 2013 році до суду надійшло 4 позовні заяви, тоді як у 2014 році  - 37.  

Збільшилось також число надходження заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В 2013 році даний показник становив 11 заяв проти 25  в 2014 році.

 Показники надходження до суду в 2013 - 2014 р.р. справ та матеріалів наведено у таблиці 2.

Таблиця  2

 

 

2.       Характеристика середньомісячного надходження справ та матеріалів на одного суддю 

Враховуючи те, що на кінець звітного періоду із 38 штатних одиниць фактично працює 19 суддів, у 2014 році середньомісячне надходження справ і матеріалів на розгляд до одного судді становило 71 справа проти 52 справ такого середнього показника серед апеляційних адміністративних судів України за відповідний період. 

Для порівняння: у 2013 році даний показник у суді становив 195 справ проти 302 справсереднього показника серед апеляційних адміністративних судів України.

Отже, показник надходження справ на одного суддю у поточному році знизився у 2,7 раза. Такі зміни, знову ж таки, зумовлені зменшенням надходження справ про соціальні виплати.

Детальний аналіз надходження справ зазначено в таблиці 3.

Таблиця 3

 

3.       Загальна кількість справ та матеріалів,що перебували в провадженні апеляційного суду та їх розгляд судом, у тому числі середньомісячний показник розглянутих одним суддею справ   

Упродовж 2014 року до суду надійшло 11836 справ за апеляційними скаргами. З урахуванням залишку, що перейшов з попереднього року, на розгляді суду перебувало 12652 справи проти 39965 справ у 2013 році, тобто у 3,4 раза менше.

Всього розглянуто 12116 справ (95,8% загальної кількості справ, що перебували на розгляді). У 2013 році такий кількісний показник становив 39149 справ (98% загальної кількості справ).

З розглянутих судом справ (12116):

- 1264 апеляційні скарги повернуто особам, які з ними звернулись, або 10,5%  загальної кількості справ, які надійшли для розгляду;

- у 488 справах (4%) відмовлено у відкритті апеляційного провадження;

- у 10364 справах (85,5%) закінчено апеляційний розгляд, з яких: у 10-ти справах апеляційне провадження закрито, у 9-ти справах визнано постанови або ухвали судів першої інстанції нечинними та у 10345-и справах здійснено апеляційний перегляд судових рішень.

У 2013 році із загальної кількості розглянутих судом адміністративних справ (39149):

- 1467 апеляційних скарг повернуто особам, які з ними звернулись, або 4%;

- у 804 справах (2%) відмовлено у відкритті провадження;

- у 36795 справах (94%) закінчено апеляційний розгляд, з яких у 27-и справах апеляційне провадження закрито, у 56-и справах рішення суду першої інстанції визнано нечинними та у 36795-и справах розглянуто справи за апеляційними скаргами по суті.

Основною підставою для повернення апеляційних скарг була невідповідність апеляційної скарги вимогам закону. У більшості випадків апеляційні скарги повертались з причини:

- несплати (недоплати) судового збору;

- відкликання апеляційної скарги на підставі ч.2 ст.193 КАС України;

- в зв’язку з неправильним оформленням апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 187 КАС України.

Судді апеляційного адміністративного суду відмовляли у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених ч.ч. 4,5 ст. 189 КАС України, зокрема, у зв’язку з:

- неподанням клопотання про поновлення пропущеного строку;

- незазначенням причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення.

Із загальної кількості розглянутих (10364) у 2014 році справ 7045 (68%) становлять переглянуті в апеляційному порядку постанови судів першої інстанції, 3319 (32%) – ухвали судів першої інстанції.

Для порівняння: у 2013 році із загальної кількості розглянутих (36878) справ 34655 (94%)  переглянуті в апеляційному порядку постанови судів першої інстанції, 2223 (6%) – на ухвали судів першої інстанції.

Отже, у звітному періоді показник розгляду апеляційних скарг на ухвали значно перевищує показник 2013 року. Це пов’язано зі значним збільшенням числа апеляційних скарг на ухвали судів першої інстанції про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судових рішень у справах про соціальні виплати.

Середній показник терміну перебування справи в суді на апеляційному розгляді у 2014 році становив 24 дні проти 26 днів у 2013 році.

Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду становить 534 справи проти 816 справ у 2013 році. Отже, розгляд справ за апеляційними скаргами перевищує їх надходження.

Зокрема, з нерозглянутих 534 справ:

- 58 апеляційних скарг залишені без руху;

- 471 - призначено до розгляду, з яких у 423 справах призначено перше судове засідання, у 48 справах перегляд судових рішень відкладено, або оголошено перерву в судовому засіданні;

- в 5-ти справахзупинено провадження з таких причин:

- призначено судово-економічну експертизу (1);

- зупинено провадження до набрання законної сили судовими рішеннями у кримінальних справах (2);

- зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративному судочинстві (1);

- зупинено до розгляду справи ВАС України (1).

Варто відмітити, що крім знаходження на розгляді справ за апеляційними скаргами, в 2014 році значно збільшився показник перебування на розгляді адміністративних позовів, які відповідно до ч. 2 ст. 183-1 КАС України вирішуються апеляційним адміністративним судом.

Таких адміністративних позовів у 2014 році перебувало в провадженні 39 проти 4-х у 2013 році. Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду становив 18 справ, одна з яких зупинена до встановлення правонаступництва.

Розглянуто по суті 21 адміністративний позов, з яких:

-  із прийняттям постанови у 18 справах (всі із задоволенням позову);

-  із закриттям провадження у справі – 1;

-  із залишенням позову без розгляду – 2.

Загальний розгляд справ та матеріалів наведено у таблиці 4. 

Таблиця 4 

 

Середньомісячний показник розглянутих справ і матеріалів одним суддею у 2014 році становить 73 проти 141 даного середнього показника в апеляційних адміністративних судах України за вказаний період. 

При цьому, у 2013 році середньомісячний показник розгляду справ та матеріалів на одного суддю Житомирського апеляційного адміністративного суду  становив  223 проти 350 справ середнього показника в апеляційних адміністративних судах України.

Детальний аналіз надходження справ зазначено в таблиці 5.

 

Таблиця 5

4. Результати перегляду постанов суду першої інстанції  

Упродовж 2014 року за апеляційними скаргами на постанови судів першої інстанції розглянуто  7045 справ (34655- у 2013 році), або 68% (94%) загальної кількості усіх справ за апеляційними скаргами на постанови, що перебували на розгляді.

Отже, кількість переглянутих справ за апеляційними скаргами на постанови судів першої інстанції зменшилась порівняно з 2013 роком у 5 разів. Це також пов’язано зі зменшенням показника надходження справ про соціальні виплати.

Окрім того, відмовлено у відкритті апеляційного провадження з перегляду постанов у 295 справах, повернуто апеляційні скарги особам, які з ними звернулись, в 659 справах.

З 7028 справ, у яких закінчено апеляційне провадження на постанови судів першої інстанції, задоволено апеляційних скарг у 728 справах, що у відсотковому відношенні складає 10,4%  усіх справ. У 2013 році цей показник становив 1005 справ із 34580 переглянутих постанов, або 2,9%.

За наслідками розгляду апеляційних скарг на постанови суду:

·          прийнятті нові постанови – у 655 справах (90%);

·          закрито провадження – у 51 справі (7%);

·          залишено позовну заяву без розгляду – у 22 справах (3%).

Основними причинами залишення позовної заяви без розгляду стали:

- у 1-й справі скаргу залишено без розгляду у зв’язку з наявністю у провадженні іншого адміністративного суду адміністративної справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.3 ч.1 ст. 155 КАС України);

- у 10-ти справах позовні заяви залишені без розгляду в зв’язку з надходженням клопотання позивача про відкликання позовної заяви (п.5 ч.1 ст. 155 КАС України);

- у 11-ти справах у зв’язку з іншими обставинами.

Підставами закриття апеляційного провадження у 51-й справі щодо переглянутих постанов судів першої інстанції стали:

- неналежність розгляду справи в порядку адміністративного судочинства в 21-й справі або 41%;

- відмова від адміністративного позову - у 20-и справах або 39%;

- примирення сторін – 1 справа або 2%;

- наявність таких, що набрали законної сили з того самого спору і між тими самими сторонами – 4 справи або 8%;

- у зв’язку зі смертю особи, яка була стороною у справі – 5 справ (10%).

Крім того, судом змінено 133 постанови.

Співвідношення “переглянуті – скасовані постанови” в розрізі областей судів першої інстанції відображено в таблиці 6.

 

Результати перегляду апеляційним адміністративним судом справ за апеляційними скаргами, у яких скасовано постанови судів першої інстанції

Таблиця 6

 

З показників наведених у зазначеній таблиці видно, що в 2014 році в областях, які відносяться до юрисдикції Житомирського апеляційного адміністративного округу, показник скасованих постанов відрізняється майже вдвічі:  8,4% - в Житомирській і 15,7% - у Рівненській областях. Беручи до уваги те, що в 2013 році цей показник в середньому становив 3,7%, а в звітному періоді він сягнув 12%, можна дійти висновку, що це, насамперед, пов’язано з тим, що суди в більшості випадків розглядають справи, не пов’язані із соціальними виплатами, отже складність цих справ значно вища.Судові рішення у справах інших областей переглянуті Житомирським апеляційним адміністративним судом, які передані до суду на підставі ст. 22 КАС України, оскільки однією зі сторін у справі був суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду. Показники перегляду таких постанов в сукупності не перевищують 1% від розглянутих справ, які відносяться до юрисдикції Житомирського апеляційного адміністративного округу.

Варто зауважити, що Житомирським апеляційним адміністративним судом судові рішення змінені у таких областях:

·         Житомирська область – 96;

·         Рівненська область – 34;

·         Київська область – 1;

·         м. Київ – 2.

Відповідно до загальної кількості розглянутих в 2014 року апеляційних скарг на постанови судів першої інстанції кількість змінених становить 1,9%.

У структурі переглянутих судом упродовж звітного періоду справ за категоріями переважали спори з приводу соціального захисту громадян (60%) та справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів (18% загальної кількості переглянутих постанов). Натомість, у 2013 році частка переглянутих постанов у справах з приводу соціального захисту громадян сягала 92%, а у справах з приводу адміністрування податків, зборів, платежів становила 4%.

Отже, у 2014 році перегляд справ зі спорів з податкових відносин збільшився на 14%, а розгляд справ, пов’язаних із соціальними виплатами, зменшився на 32%.

Детально результати апеляційного перегляду апеляційним адміністративним судом постанов судів першої інстанції у 2014 році в розрізі категорій спорів наведені у таблиці 7.

 

Таблиця 7

З наведеної таблиці вбачається, що в 2014 році значно збільшився показник перегляду постанов судів першої інстанції у справах зі спорів з приводу:

- реалізації громадянами права голосу на виборах (з 1 до 23).

- реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів (з 56 до 105).

- сталого розвитку населених пунктів та землекористування (з 295 до 332).

- забезпечення юстиції (з 276 до 412).

Водночас суттєво зменшився показник розгляду справ зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян (з 31829 до 4221).

Майже вдвічі скоротився показник розгляду справ зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки (з 107 до 64).

Дещо знизилася кількість розгляду спорів з приводу реалізації податкової політики (з 1360 до 1295).

Зменшилась кількість справ у спорах з відносин публічної служби               (з 269 до 185).

Інші показники розгляду за категоріями справ суттєво не змінились.

 

Показники розгляду постанов у 2013 та 2014 роках відображені в таблиці 8.                                

                                                                       Таблиця 8

 

Показники розгляду судом апеляційних скарг на постанови у 2014 році в розрізі окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів як адміністративних судів наведені у таблиці 9

Таблиця 9

5.       Результати перегляду ухвал судів першої інстанції.  

У 2014 році Житомирським апеляційним адміністративним судом закінчено апеляційний перегляд у 3319 справах за апеляційними скаргами на ухвали судів першої інстанції, або 79,4% загальної кількості апеляційних скарг на ухвали судів першої інстанції (4176), що перебували на розгляді апеляційного суду (у 2013 році – 2223 справ або 80,2% з 2770).

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження з перегляду ухвал у 193 справах, повернуто апеляційну скаргу особі, яка з нею звернулась, у 605 справах.

За результатами закінчення апеляційного розгляду в 968 справах, або 29,1%, ухвали суду першої інстанції залишені без змін, змінені - 79 ухвал, або 2,4%, та скасовані – 2270 ухвал, або 68,4 %. Закрито провадження у 2 справах – 0,1%.

У 2013 році зазначені показники були наступними: без змін – 1489, або 67%, змінено – 16, або 0,7%, та скасовано - 710, або 31,9%. Закрито апеляційне провадження у 7 справах – 0,4%.

За результатами скасування ухвал (2270):

- 336 справ направлено для продовження розгляду;

- у 4-х справах позовні вимоги залишено без розгляду;

- у 5-ти справах закрито провадження;

- у 1925-и справах постановлено нові ухвали.

Зокрема, судом скасовані ухвали про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справах про соціальні виплати.

Ініціаторами вирішення питань про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративних справах “соціальної” категорії в абсолютній більшості випадків були державні виконавці, на примусовому виконанні яких перебувало відповідне судове рішення.

У кожному поданні/заяві заявники просили суд змінити спосіб та порядок виконання судового рішення із зобов’язального характеру на стягнення певних сум.

Житомирський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвали судів першої інстанції, якими змінено спосіб і порядок виконання рішення (1965) із зобов’язального характеру на стягнення коштів, притримувався правової позиції, що така зміна зобов’язання на стягнення змінює зміст резолютивної частини судового рішення, що не узгоджується з нормами КАС України. Вказана правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 12.02.2014 № К/800/598/14.

Серед підстав скасування ухвал про зміну способу і виконання судового рішення були і інші. Так, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення,суди першої інстанції не звертали увагу на те, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа закінчено або взагалі не відкрито.

Крім ухвал про зміну способу і порядку виконання судового рішення апеляційним судом скасовувались ухвали про залишення позовних заяв без руху (32). Основними причинами скасування даних ухвал було те, що суди першої інстанції:

- неправильно визначали розмір судового збору в заявлених до суду декількох позовних вимогах;

- безпідставно залишали позовні заяви без руху через відсутність точної адреси місця проживання відповідача для повідомлення про відкриття провадження у справі за наявності таких даних.

Мало місце скасування ухвал про повернення позовної заяви (75). Основними підставами скасування таких ухвал було те, що суди першої інстанції:

- при обчислені процесуального строку, який надавався для усунення недоліків позовної заяви, не враховували ч. 9 ст. 103 КАС України, згідно з якою строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку;

- неправильно визначали підсудність адміністративних справ.

Скасовувались також ухвали про залишення позовної заяви без розгляду (113), постановлені у зв’язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин,у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, у випадку, якщо позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. Характерними помилками при постановленні вказаних ухвал були:

- нез'ясування чи неправильне визначення судом моменту, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- нез’ясування обставин, на які посилався позивач, обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду або відсутність спростування доводів позивача про наявність поважних причин пропуску строку;

- неврахування ч. 9 ст. 103 КАС України, згідно з якою строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява здана на пошту чи передана іншими відповідними засобами зв'язку;

- невстановлення чи були позивач, або його представник, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Найбільше випадків скасування ухвал про відмову у відкритті провадження (40) мало місце у зв’язку з недотримання судами першої інстанції вимог ст. 17 КАС України, яка визначає юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Характерними помилками під час постановлення ухвал про зупинення провадження (8) у справі було те, що суди першої інстанції:

- безпідставно зупиняли провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у іншій судовій справі, оскільки не перевірили факт набрання законної сили судового рішення у пов’язаній справі                                  (№ 560/1820/13-а);

- помилково пов’язували відповідні обставини, які мали б бути встановлені судовим рішенням у іншій справі, зі справою, що була зупинена;

- належним чином не досліджували обставини, які свідчать про неможливість розгляду зупиненої справи до вирішення іншої справи, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази пов’язаності справ            (№ 817/1336/14).

Під час постановлення судами першої інстанції ухвал про закриття провадження у справі  (19) суди іноді помилково встановлювали, що вже є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами(п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України), а також, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (п.1 ч.1 ст.157 КАС України).

Крім того, судом скасовувались ухвали про:

-     роз’яснення судового рішення (7);

-     заміну сторони виконавчого провадження (6);

-     забезпечення адміністративного позову (4);

-     забезпечення доказів (1).

 

Показники розгляду судом скарг на ухвали упродовж 2014 року в розрізі окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів як адміністративних судів наведені у таблиці 10

 Таблиця 10

 

6.       Результати розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. 

Упродовж 2014 року на розгляд до апеляційного адміністративного суду надійшло 25 заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами (у 2013 році таких заяв надійшло 11).

Таким чином, у звітному періоді спостерігається значне збільшення надходження таких заяв.

Розглянуто 25 заяв, відмовлено у відкритті провадження за однією заявою, що у сукупності становить 90% загальної кількості заяв, які перебували на розгляді з урахуванням залишку в кількості 4-х заяв на початок звітного періоду (в попередньому періоді такий розгляд становив 75%).

За результатами розгляду в 15-ти справах, або 51,7% тих, що перебували на розгляді, заяву залишено без задоволення; задоволено 8, або 27,6%, з них: заяв зі скасуванням 5-типостанов та 3-хухвал.

Залишок на кінець 2014 року становить 3 заяви, або 10% загальної кількості заяв, що перебували на розгляді (відповідно 4 заяви, або 25% заяв, що перебували на розгляді в 2013 році).

 

7.       Відомості про судовий збір та видача виконавчих документів

У звітному періоді із загальної кількість заяв, скарг (12493), у яких справляється судовий збір, розрахункова сума судового збору становила                  2 930 482 грн. Сума фактично сплаченого збору склала  443 978 грн. за подані 2058 заяв, скарги. У 2013 році сума фактично сплаченого судового збору становила 325 454 грн. за поданих 1939 заяв, скарг).

Повернуто за 58 заявами, скаргами  34 097 грн.

Присуджено до стягнення судового збору за рішенням суду в Державний бюджет України за 69 заявами, скаргами на суму 7160 грн.

Звільнено від сплати судового збору на підставі ст. 5 та ч.2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” на суму 2 173708 грн. за 8530 заявами, скаргами (у 2013 році сума звільнення склала 1 315211 грн. за 28 507 заявами, скаргами). Переважно пільги, передбачені ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, застосовувались до Пенсійного фонду України та його органів, а також до органів Міндоходів.

Таким чином, у періоді, за який проводиться аналіз, сума сплаченого судового збору дещо збільшилась.

 

8.       Видача виконавчих документів 

Упродовж 2014 року Житомирським апеляційним адміністративним судом видано 30 виконавчих документів на суму 723 422 грн. (у 2013 році – 50 виконавчих документів на суму 4 368285 грн.).

Із загальної кількості 3 виконавчі листи видані судом про стягнення судового збору на суму 4716 грн.

Крім того, судом видано 1 виконавчий лист у справі зі спорів з відносин публічної служби про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 15 191 грн. 33 коп. та 2000 грн. відшкодування моральної шкоди, інший виконавчий лист видано на суму 74 270 грн. 95 коп. -середньомісячний заробіток за час затримки видачі трудової книжки та стягнуто 500 грн. моральної шкоди.

Також видано 1 виконавчий лист із заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 536 747 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в сумі 89 997,03 грн., а всього в сумі 626 744 грн. 03 коп.

Решта виконавчих листів, виданих судом, носять зобов’язальний характер.

 

9.       Інші показники

За даними звіту форми 22-А упродовж 2014 року в апеляційній інстанції із застосуванням засобів фіксування судового процесу технічними засобами  розглянуто 3366, або 32,5% усіх справ, у яких винесено остаточні судові рішення (10364). Для порівняння, у 2013 році даний показник становив 4672 справ (12,6%).

Відповідно до ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження апеляційним судом розглянуто 6998 справ, що становить 67,5% загальної кількості справ, у яких винесено остаточні судові рішення, водночас, цей показник у 2013 році становив 32206 справ, або 87,4%.

  З метою реагування на виявлені під час розгляду справи порушення законодавства, судом у 2014 році постановлено 4 окремі ухвали. У 2013 році - 6 таких ухвал.

Так, окремі ухвали постановлялись у зв’язку з:

- порушенням працівниками апарату Овруцького районного суду ст.188 КАС України, оскільки після одержання апеляційної скарги справа надіслана до Житомирського апеляційного адміністративного суду майже через три роки (№2-а-9504/11);

- порушенням Північно-територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України закону, що полягає у перевищені наданих йому повноважень, що порушує права, свободи чи інтереси громадян (№806/1163/14);

-   неналежним виконанням посадовими особами Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі обов'язків під час звернення до суду з позовом, що ускладнило судовий розгляд. Як наслідок, зокрема, неправильно зазначено найменування сторони у справі, недбало складена позовна заява, оскільки не відповідала вимогам ст. 106 КАС України, не надано належних та допустимих доказів тощо (806/6707/13-а);

- порушенням працівниками апарату Кузнецовського міського суду Рівненської області ст.188 КАС України, оскільки після одержання апеляційної скарги справа надіслана до Житомирського апеляційного адміністративного суду лише через рік (№ 565/431/13-а).

За постановленими окремими ухвалами, які постановлені у 2014 році, надійшли всі 4 повідомлення про вжиті заходи.

Варто зауважити, що у Житомирському апеляційному адміністративному суді строки реагування на порушення, зазначені в окремих ухвалах, перебувають на постійному контролі. У разі закінчення встановленого ч. 1 ст. 166 КАС України терміну повідомлення про вжиті заходи за окремими ухвалами, надсилається відповідне нагадування.

 

10.    Результати перегляду Вищим адміністративним судом України судових рішень Житомирського апеляційного адміністративного суду

Протягом 2014 року ВАС України переглянуто 1890 судових рішень, прийнятих судом у 2011-2014 роках, з них залишено без змін 1507 рішень, скасовано 383. Проте цей показник не може свідчити про якість розгляду апеляційним адміністративним судом справ за апеляційними скаргами, оскільки ВАС України переглядав судові рішення суду за попередні роки.

 

Детальна інформація про скасовані у 2014 році судові рішення, прийняті судом у 2011-2014 роках наведена у таблиці 11.

Таблиця 11

У порівнянні з 2013 роком ВАС України переглянуто 1540 судових рішень, прийнятих судом у 2011-2013 роках, з яких: 1258 рішень залишено без змін, скасовано 282. 

Інформація про перегляд ВАС України судових рішень суду в 2012-2014 р.р. відображена у таблиці 12.

Таблиця 12  

Серед скасованих ВАС України у 2014 році судових рішень (383), прийнятих судом у 2011-2014 роках, частка ухвал, постановлених з процесуальних питань, склала 3,6% (14 ухвал), відсоток скасованих судових рішень, прийнятих за результатами розгляду апеляційних скарг становить 96,4% (369 рішень). 

 

Вищим адміністративним судом України за наслідками касаційного перегляду в 2014 році прийняті наступні рішення:

- скасовані судові рішення суду апеляційної інстанції та залишені без зміни судові рішення суду першої інстанції у 58 справах;

- скасовані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направлено справи на новий розгляд або для продовження розгляду в 119 справах;

- скасовані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закрито провадження у 3-х справах;

- скасовані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалено нові судові рішення у 98 справах;

- скасовані судові рішення суду апеляційної інстанції та направлено справи для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження або для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції у 34 справах.

Крім того, Вищим адміністративним судом України змінено 6 судових рішень, з яких 4 постанови та 2 ухвали.

Із загальної кількості справ (58), в яких Вищим адміністративним судом України скасовані судові рішення суду апеляційної інстанції та залишені в силі судові рішення суду першої інстанції, найбільшу кількість складають справи про соціальний захист громадян – 21, 11 справ, пов’язані із земельними відносинами, 9 справ з відносин публічної служби, 6 справ належать до спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, 5 справ щодо спорів з приводу реалізації податкової політики та справи зі спорів з реалізації публічної фінансової політики, решта 5 справ відносяться до спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища,  з приводу реалізації публічної фінансової політики та з приводу забезпечення юстиції.

Однією з підстав для скасування судових рішень апеляційного суду та залишення в силі судових рішень суду першої інстанції було помилкове скасування апеляційним судом рішень суду першої інстанції.

Наприклад, у справі № 2а/1770/1164/2012 за позовом фізичної особи-підприємця В. до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що акт перевірки відповідача не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що спростовували б наявність факту здійснення господарських операцій з обумовленими контрагентами. Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірні рішення, містить припущення щодо відсутності первинних документів-доказів господарських операцій та взаєморозрахунків позивача із контрагентами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість здійснених податковим органом донарахувань.

Вищий адміністративний суд України не погодився з висновком суду апеляційної інстанції та зазначив, що за загальними принципами юридичної відповідальності заходи відповідальності можуть застосовуватись до особи лише в разі існування в неї об’єктивної можливості уникнути протиправності діяння. Таким чином, оскільки в особи, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, відсутнє право (а відтак і об’єктивна можливість) подавати звітність з цього податку, то штрафні санкції за неподання декларацій з податку на додану вартість у такому випадку до цієї особи не застосовуються.

Отже, апеляційний суд помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою. 

У іншій справі № 2а/1770/2567/2012 за позовом Товариства до Державної податкової інспекції у м. Рівному про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що фінансові санкції у вказаному розмірі повинні застосовуватись до суб’єкта підприємницької діяльності незалежно від кількості фактів допущення порушень п.9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки п.4 ст.17 зазначеної норми права не передбачено застосування відповідальності за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та зберігання якого не було забезпечене за кожний випадок окремо.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що у випадку відсутності друку фіскального звітного чеку за декілька днів має місце сукупність правопорушень, а штрафна санкція має застосовуватись за кожне з них.

Вищий адміністративний суд України не погодився з висновком суду апеляційної інстанції та зазначив, що за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Таке застосування норм законодавства відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах від 16 квітня 2013 року у справі №21-89а13 та від 04.06.2013 року у справі №21-155а13, та є обов’язковою для всіх судів України. 

У результаті аналізу судових рішень Вищого адміністративного суду України встановлено, що підставами для скасування судових рішень ЖААС, постановлених з процесуальних питань, було неправильне застосування строків апеляційного оскарження, строків звернення до суду та визначення адміністративної юрисдикції. 

Прикладом порушення норм процесуального права при вирішені питання щодо дотримання строків звернення з апеляційною скаргою може слугувати справа № 806/6665/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства “Олевське шляхо-будівельне управління № 42” до Лугинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень, у якій Вищий адміністративний суд України, скасовуючи ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, на підставі абзацу другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України зазначив, що якщо особа звернулася із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач має оцінити наведені в такій заяві підстави і визнати їх поважними чи неповажними. Якщо наведені у заяві про поновлення строку підстави суддею-доповідачем визнані неповажними, закон надає особі право звернутися із заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження. 

Також допускались порушення ст. ст. 99, 100 КАС України при перегляді в апеляційному порядку ухвал судів першої інстанції про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду. 

Наприклад, у справі № 0670/1246/12 за позовом Житомирського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Полтавцевої (Ткачук) Анеліни Олексіївни про стягнення надміру виплаченої державної допомоги, залишаючи без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду про залишення позову без розгляду, суд апеляційної інстанції не врахував, що передбачений частиною другою статті 99 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що про факти приховання відповідачем відомостей щодо свого працевлаштування у 2000-2001 роках йому стало відомо лише після проведеної у листопаді 2011 року перевірки. Інші фактичні дані, які б спростовували наведені факти, або ж свідчили про те, що позивач повинен був дізнатись раніше про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в матеріалах справи відсутні. 

Проблемним питанням є також практичне застосування норм, пов’язаних з визначенням юрисдикції адміністративних судів.  

Прикладом може слугувати справа № 806/5598/13-а за позовом Товариства до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, у якій суди попередніх інстанцій відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, посилаючись на норми пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, виходили з того, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства у зв’язку з тим, що заявлені Товариством вимоги випливають із договірних відносин купівлі-продажу майна на умовах прилюдних торгів. Тому правовідносини, які склалися між сторонами,  виникли з права власності на спірне майно. Майнові відносини сторін не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої сторони. Отже, спори щодо публічних торгів не належать до публічно-правових відносин.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВССУ №3 від 01.03.2013 року “Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ” у зв’язку із наведеним спір про визнання недійсним аукціону (прилюдних торгів) або визнання його таким, що не відбувся, проведеного спеціалізованою організацією щодо реалізації майна, на яке було накладено арешт за виконавчим документом, вирішується судом у порядку цивільного судочинства, якщо однією з його сторін є фізична особа, з додержанням правил виключної підсудності (стаття 114 ЩІК). При цьому справа розглядається у позовному провадженні, а не в порядку розгляду скарги на дії державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Однак Вищий адміністративний суд України не погодився з таким висновком та зазначив, що оскільки із змісту позовних вимог вбачається, що позивач не оскаржує прилюдні торги як правочин (договір купівлі-продажу майна), не оспорює право власності на майно, що придбане на прилюдних торгах, а лише просить визнати протиправними дії та рішення Державної виконавчої служби по підготовці до проведення та оформленні результатів даних торгів, то колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того Товариство, за приписами  ч. 4 ст. 82 Закону України “Про виконавче провадження” має право на звернення з позовом щодо оскарження дій Державної виконавчої служби саме до адміністративного суду, оскільки позивач не є стороною оспорюваного виконавчого провадження. 

Отже, апеляційним судом не було враховано, що дані правовідносини регулюються нормами ст. 17 КАС України, оскільки заявлені товариством вимоги стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку Державної виконавчої служби. 

За результатами аналізу судових рішень Вищого адміністративного суду України встановлено, що основною підставою для скасування судових рішень ЖААС, постановлених по суті розгляду апеляційної скарги, було порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, судові рішення скасовувались у справах зі спорів з приводу реалізації податкової політики, у справах зі спорів щодо призначення, виплати, перерахунку пенсійних виплат, у справах, пов’язаних із земельними правовідносинами, у справах з відносин публічної служби, у справах з приводу реалізації митної справи, а також у справах, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

Найбільшу кількість скасованих Вищим адміністративним судом України судових рішень становлять справи з приводу реалізації податкової політики про скасування податкових повідомлень-рішень, причому найбільша їх кількість пов’язана із податком на додану вартість, податком на прибуток підприємств, податком з доходів фізичних осіб, стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами, а також бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Підставою для скасування судових рішень практично у всіх випадках стало те, що судами, як першої, так і апеляційної інстанцій не досліджувалися в повному обсязі обставини справи та належним чином не оцінювалися належні докази, допускалися порушення норм матеріального права.

У вказаних категоріях спорів судом належним чином не досліджувались докази та не встановлювались фактичні обставини справи щодо того, що господарські операції, які і є підставою для формування позивачем податкового кредиту, фактично відбулись, а також, чи мав контрагент позивача на момент господарських взаємовідносин з позивачем господарську та податкову правосуб’єктність.

Дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій чи первинних документів за такими операціями. Обставини фіктивності та інших недоліків правового статусу контрагентів платника податків, так само і невиконання ними своїх податкових зобов’язань, підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність в ній ділової мети.

При цьому слід врахувати, що податкове законодавство не ставить у залежність виникнення права на податковий кредит у платника податків від фактичного використання придбаних товарів (послуг) у господарській діяльності. Для підтвердження відповідного права платника податку достатньо наявності ділової мети використання товарів (послуг), що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. 

Так, у справі №2а-6270/10/1770 за позовом товариства до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, не дослідили питання щодо фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що стало підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи судові рішення, зазначив, що з метою дослідження фактичного придбання робіт і товару судам необхідно було аналізувати умови договорів з контрагентом, досліджувати первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, їх відповідність вимогам статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, з'ясовувати підстави, порядок, зміст, обсяги робіт і товарів відповідно до умов договорів, мету придбання таких робіт і товарів, вартість та порядок їх поставки, економічну доцільність залучення Товариства з обмеженою відповідальністю “С.Дж.Р.Груп” до виконання робіт.

З огляду на обставини, якими відповідач обґрунтовує позицію щодо безтоварності господарських операцій з поставки підрядних робіт та направленість взаємовідносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “С.Дж.Р.Груп” на безпідставне формування валових витрат з метою заниження податкових зобов'язань, суди повинні були з'ясувати наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати роботи у зазначеного контрагента, реальне виконання відповідних підрядних робіт саме Товариством з обмеженою відповідальністю “С.Дж.Р.Груп”.

Крім того, судами залишено поза увагою доводи відповідача щодо неможливості встановлення особи, якою виконано підписи на первинних документах, отриманих позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю “С.Дж.Р.Груп”, а також не з'ясували обставин щодо стану кримінальної справи щодо директора Товариства з обмеженою відповідальністю “С.Дж.Р.Груп” до діяльності (чи винесено вирок чи закрито кримінальне провадження, підстави для закриття (реабілітуючі чи нереабілітуючі), чи встановлені такими рішеннями обставини щодо здійснення господарських операцій з позивачем, за якими останнім сформовано спірні валові витрати та податковий кредит).

Разом з тим, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не надано оцінки обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій, судами не з’ясовано умов відповідних договорів та специфіки кожної господарської операції позивача з контрагентами, не витребувано докази на підтвердження переміщення та оприбуткування позивачем отриманих товарів, не досліджено використання придбаних ним товарів і послуг у власній господарській діяльності, не з’ясовано наявність у позивача основних фондів чи оренди приміщень для ресторанів.

Отже, результати касаційного перегляду ВАС України свідчать про неоднакову практику застосування судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді адміністративних справ окремих норм матеріального і процесуального права через відсутність єдності та стабільності судової практики при вирішенні справ окремих категорій.

 

11.               Результати перегляду Верховним Судом України адміністративних справ, у яких прийняті судові рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду

Протягом 2014 року Верховним Судом України розглянуто 30 адміністративних справ, у яких прийняті судові рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Аналіз розгляду справ показує, що предметом перегляду були судові рішення у справах зі спорів, пов’язаних із соціальним захистом громадян (20 справ), зі спорів з відносин публічної служби (9 справ), та справ зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування (1 справа).

За наслідками розгляду у задоволенні заяв про перегляд судових рішень відмовлено в 21-й справі, заяви задоволено у 5-ти справах, задоволено частково - у 4-х.

Серед задоволених та частково задоволених Верховним Судом України заяв судові рішення скасовані у 8-ми справах, які направлені до Вищого адміністративного суду України на новий судовий розгляд, тільки в 1-й справі ухвала ВАС України скасована, а ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду залишена в силі (справа № 2-а-890/11 (К/800/20420/14)).

За результатами нового касаційного розгляду ВАС України прийняті наступні рішення.

У справі № 806/7155/13-а (К/800/41656/14) за позовом М. до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, у якій під час першого касаційного перегляду ухвалою Вищого адміністративного суду України відмовлено у відкритті касаційного провадження з перегляду судових рішень Житомирського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду, судові рішення попередніх інстанцій скасовані та прийнято нове рішення.

У справі № 2а-749/11 (К/800/33872/14) за позовом К. до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання рішень та дій протиправними, перерахунок та стягнення заборгованості із невиплаченої одноразової допомоги, у якій під час першого касаційного перегляду ухвалою Вищого адміністративного суду України залишено без змін постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду, якою скасовано постанову Корольовського районного суду м. Житомира, постанову апеляційної інстанції скасовано, а постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Подібна ситуація спостерігається у справі № 0670/9400/11 (К/800/37196/14) за позовом П. до ТУ ДСА України в Житомирській області про визнання протиправною відмову у виплаті грошової допомоги при звільненні та стягнення зазначеної допомоги у розмірах, передбачених законом, у якій під час першого касаційного перегляду ухвалою Вищого адміністративного суду України залишено без змін постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду, якою скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду, постанову апеляційної інстанції скасовано, а постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У справі № 817/1597/13-а (К/800/26253/14) за позовом       фізичної особи – підприємця Т. до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про визнання протиправною та скасування вимоги, у якій під час першого касаційного перегляду ухвалою Вищого адміністративного суду України залишені без змін судові рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду та Рівненського окружного адміністративного суду, судові рішення попередніх інстанцій скасовані та прийнято нове рішення.

Неправильним був висновок ВАС України у справі № 0670/198/12 (К/800/16800/14) за позовом П. до Міністерства оборони України про перерахунок одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, у якій під час першого касаційного перегляду ухвалою Вищого адміністративного суду України судові рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду та Житомирського окружного адміністративного суду скасовані та прийнято нове рішення, оскільки за результатами нового касаційного перегляду судові рішення попередніх інстанцій залишені без змін.

Законне та обґрунтоване судове рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду прийнято у справі № 285/3732/13-а (К/800/57573/14) за позовом З. до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання незаконними дій, стягнення коштів, у якій під час першого касаційного перегляду ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду скасовано, а постанову Новоград - Волинського міськрайонного суду залишено без змін, оскільки за наслідками нового касаційного перегляду постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

Станом на кінець звітного періоду в 2-х справах новий касаційний розгляд не завершився.

Отже, за результатами нового касаційного розгляду ВАС України у 4-х справах судові рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду скасовані, з яких у 2-х справах судові рішення судів першої інстанції залишені без змін, у 2-х справах залишені без змін судові рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду.

  

12.    Висновки та пропозиції. 

Аналіз статистичних даних показав, що у 2014 року спостерігалося зменшення надходження справ і матеріалів до суду. Зниження загального показника надходження справ, зумовлено зменшенням надходження справ, пов’язаних із соціальними виплатами. Водночас відмічається деякі збільшення надходження справ інших категорій (на 137 справ проти показника 2013р.).

Зменшився середній показник терміну перебування справи в суді на апеляційному розгляді на 7,7 %.

Це дало змогу зменшити залишок нерозглянутих справ на кінець 2014 року у  півтора раза.

Судова практика суду протягом року була дещо нестабільною, що зумовлено як і помилками суду у застосуванні чинного законодавства, так і відсутністю єдності у практиці судів вищих інстанцій.

Звертає на себе увагу показник кількості скасованих Вищим адміністративним судом України  рішень апеляційного суду із залишенням без зміни рішень судів першої інстанції. Причому, таких рішень скасовано більше за результатами перегляду рішень Житомирського окружного адміністративного суду, ніж Рівненського окружного адміністративного суду.

З метою покращення стану здійснення судочинства необхідно:

1.    Забезпечити єдність судової практики в Житомирському апеляційному адміністративному суді;

2.    Покращити стан надання методичної допомоги судам першої інстанції;

3.    Особливу увагу приділити наданню методичної допомоги загальним місцевим як адміністративним судам;

4.    Покращити роботу постійнодіючого семінару в суді;

5.    Покращити досудову підготовку справ до розгляду;

6.    Покращити форми і методи роботи помічників суддів;

7.    Впровадити аналіз допущених помилок щоквартально, шляхом обговорення на семінарі.

 

 

Голова суду                                        К. Франовська