flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Про практику розгляду судами адміністративних справ про соціальні виплати

Головам місцевих загальних судів як адміністративних судів Житомирського апеляційного адміністративного округу

Інформаційний лист "Про практику розгляду судами адміністративних справ про соціальні виплати"

Узагальнивши судову практику розгляду адміністративних справ, пов'язаних із соціальними виплатами, та враховуючи звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації з питань застосування місцевими судами чинного законодавства при розгляді справ вказаної категорії, Житомирський апеляційний адміністративний суд вважає необхідним звернути увагу суддів місцевих загальних судів як адміністративних судів Житомирського апеляційного адміністративного округу на наступне.

Прикінцевими положеннями Закону № 2453-У1 від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» Кодекс адміністративного судочинства України доповнений новою правовою нормою - статтею 183-2 «Скорочене провадження».

Згідно із положеннями частини першої ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується у адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Законодавець визначив, що скорочене провадження може застосовуватись лише у випадку повного задоволення позову. У іншому разі справа має розглядатись у загальному порядку.

Разом з тим, думається, якщо суд щодо частини позовних вимог постановив ухвалу про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, то в іншій частині позов, у випадку його задоволення, може бути розглянутий у скороченому провадженні. При цьому, відповідні процесуальні дії оформляються окремими процесуальними документами.

Узагальнення показало, що приймаючи позовні заяви у справах вказаної категорії, судді не завжди виконують вимоги ст.106 КАС України і не звертають уваги на те, що у багатьох випадках складені у масовому порядку, не завжди фахівцями у галузі права, позовні заяви містять недоліки. Так, є випадки, коли з технічних причин у зміст однієї позовної заяви потрапляє частина тексту з іншої, подекуди перекручуються прізвища та імена, припускаються помилки в підрахунках. Є чимало випадків, коли до позовних заяв приєднуються копії документів, достовірність яких у встановленому порядку не засвідчена.

Не звертають судді увагу і на зміст викладених у позовних заявах вимог та на докази, що підтверджують обставини, на які посилаються позивачі.

Не завжди з'ясовують судді і те, чи є суб'єкт владних повноважень належним відповідачем у справі.

Слід мати на увазі, що у позовній заяві обов'язково має бути зазначено правовий статус позивача, до заяви повинні бути приєднані довідки про перебування позивача на обліку у відповідача і про його право на певні соціальні виплати та розмір цих виплат.

Відповідно до положень ч.3 ст. 183-2 КАС про відкритті скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначається строк подання заперечень проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання заперечення. Відповідач у 10-ти денний строк з дня одержання ухвали та копій долучених до неї документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи, або заяву про визнання позову.

Заперечення відповідача мають істотне правове значення, оскільки суддя, розглядаючи справу у скороченому провадженні, одноособово, без проведення судового засідання та виклику сторін, за достатніх підстав приймає судове рішення, оцінивши повідомлені позивачем (у позові) та відповідачем (у письмовому запереченні) обставини.

Як свідчить судова практика, подані відповідачами заперечення хоча і долучаються до справи, але іноді не вивчаються, або просто не приймаються до уваги.

Наприклад. Постановою Рівненського районного суду від 12 листопада 2010 року зобов'язано територіальне управління Пенсійного фонду України виплатити позивачці щомісячну державну допомогу до пенсії як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Розглядаючи дану справу, суд не звернув уваги на те, що позивач одержує надбавку до пенсії як член сім'ї померлого ветерана війни згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і, відповідно, права на отримання надбавки до пенсії як дитина війни, не має. Ці дані зазначені відповідачем у запереченні на позов, і якби вони були вивчені судом, то помилки б у судовому рішенні допущено не було.

У випадку відсутності у справі необхідних матеріалів для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику сторін, суд повинен розглянути справу за загальними правилами КАС, про що постановляє ухвалу. Така ухвала оскарженню не підлягає.

Вирішуючи спори щодо перерахунку пенсії за ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суди не з'ясовують, на підставі якого саме закону призначено пенсію позивачу і чи скористався позивач правом вибору пенсії за законом, шляхом подання відповідної заяви. В результаті допущених судом порушень закону, ряд позивачів набули права на отримання двох видів пенсій, що призначаються за різними законами.

Неодноразово у правових позиціях Вищий адміністративний суд України зазначав, що у справах щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення за ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належним відповідачем у справі є відповідні управління праці та соціального захисту населення.

Проте, подекуди суди роз'яснень суду вищої інстанції до уваги не приймають, внаслідок чого допускають помилки, а відтак - постановляють незаконні рішення.

Наприклад, Рівненський районний суд, вирішуючи такий спір, не звернув увагу на те, що відповідачем у справі вказано управління Пенсійного фонду, постановив про стягнення коштів саме з цього відповідача, який є неналежним, та ще й допустив негайне виконання даного рішення.

Неодноразово зверталась увага суддів на необхідність перевірки дотримання позивачами строків звернення до суду, зокрема, на стадії відкриття провадження. У разі пропуску встановленого законом строку та визнання вказаних особою причин пропуску неповажними, - суд повинен залишити позов без розгляду.

Пропоную викладені у даному методичному листі правові позиції використовувати при розгляді вказаних справ та притримуватись принципу єдиної судової практики.

Голова Житомирського апеляційного

адміністративного суду                                                      Катерина Франовська

 

03.06.2011 року