flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України від 14.07.2015 № 595-VІІІ «Про місцеві вибори»

 

За пропозицією Вищого адміністративного суду України Житомирським апеляційним адміністративним судом вивчено та узагальнено судову практику щодо застосування адміністративними судами Закону України «Про місцеві вибори».

Метою узагальнення стало виявлення найбільш характерних помилок і проблем, що виникали при застосуванні місцевими адміністративними судами (загальними та окружними) Закону України «Про місцеві вибори» на всіх етапах виборчого процесу, а також аналіз причин скасування судових рішень судом апеляційної інстанції.

У процесі узагальнення проаналізовано судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій у вказаній категорії справ.

З метою запровадження комплексного та ефективного правового регулювання порядку організації і проведення місцевих виборів відповідно до вимог Конституції України, з урахуванням рекомендацій міжнародних інституцій, використанням практичного досвіду проведення минулих виборчих кампаній 14  липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про місцеві вибори», який визначає основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост. Закон набрав чинності 08 серпня 2015 року.

Статтями 31, 94 вказаного Закону передбачено право суб’єктів виборчого процесу звернутися до суду з позовною заявою, яка підлягає розгляду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Позивачами у досліджуваній категорії справ були виборці, місцеві партійні організації, кандидати в депутати та кандидати на посади сільського, селищного, міського голови.

Відповідачами були територіальні та дільничні виборчі комісії та їх члени, органи ведення державного реєстру виборців, суб’єкти засобів масової інформації, кандидати в депутати та кандидати на посади сільського, селищного, міського голови.

Аналіз статистичних даних показує, що під час проведення у 2015 році чергових місцевих виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост судами першої інстанції розглянуто 139 справ, з яких 25 - Житомирським окружним адміністративним судом, 29 - Рівненським окружним адміністративним судом, 85 - місцевими загальними судами як адміністративними судами.

За результатами розгляду та вирішення судами першої інстанції справ:

у 80 справах позовні вимоги задоволено;

у 33 справах у задоволенні позову відмовлено;

у 10 справах позовна заява залишена без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду;

у 7 справах позовна заява залишена без розгляду з причин її відкликання;

у 6 справах позовну заяву повернуто у зв’язку з непідсудністю справи відповідному адміністративному суду;

у 3 справах провадження закрито у зв’язку з відмовою позивачів від позову.

Отже, переважну більшість позовних вимог місцевими адміністративними судами задоволено.

Досліджувана категорія адміністративних справ (статті 172-175 КАС України) охоплює спори, що виникали з приводу:

- уточнення списку виборців (55);

- оскарження рішень, дій або бездіяльності територіальних та дільничних виборчих комісій і їх членів (78);

- оскарження рішень, дій або бездіяльності кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірених осіб (3);

- оскарження рішень, дій або бездіяльності засобів масової інформації, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації (3).

Таким чином, найбільшу кількість складають справи про оскарження рішень, дій або бездіяльності територіальних і дільничних виборчих комісій та уточнення списків виборців.

До Житомирського апеляційного адміністративного суду оскаржено 39 судових рішень, у тому числі 4 ухвали, у 36 справах, з яких: 11 -Житомирського окружного адміністративного суду, 12 - Рівненського окружного адміністративного суду, 16- місцевих загальних судів як адміністративних судів.

Отже, частина справ, у яких оскаржені судові рішення, не перевищує 26% загальної кількості розглянутих справ (139).

Апеляційні скарги у виборчих справах подані стосовно:

- оскарження рішень, дій або бездіяльності територіальних та дільничних виборчих комісій і їх членів (33), у тому числі щодо встановлення результатів місцевих виборів (5) та підрахунку голосів на виборчій дільниці (3);

- уточнення списку виборців (3);

- оскарження рішень, дій або бездіяльності засобів масової інформації, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації (2);

- оскарження рішень, дій або бездіяльності кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірених осіб (1).

За наслідками апеляційного перегляду 25 судових рішень залишено без змін, у тому числі 3 ухвали, 4 – скасовано (2 про відмову в позові, 2- про задоволення), у 10 справах апеляційну скаргу залишено без розгляду з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, із числа судових рішень, за якими відкрито апеляційне провадження, скасовано 14 відсотків.

Порівняти показники надходження та розгляду справ, пов’язаних з місцевими виборами у 2015 році, з показниками розгляду таких справ у 2010 році не має можливості, оскільки Житомирський апеляційний адміністративний суд розпочав свою процесуальну діяльність у 2011 році.

 

Особливості застосування норм процесуального права у виборчих справах

За вимогами процесуального закону, адміністративний суд, розглядаючи виборчі справи, повинен, серед іншого, звернути увагу на дотримання позивачами строків звернення до суду, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, а також правильно визначити юрисдикцію та підсудність адміністративних справ.

За правилами частини першої статті 172 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії).

При цьому, статтею 12 Закону України «Про місцеві вибори» визначено суб'єктів виборчого процесу, зокрема:

1) виборець;

2) Центральна виборча комісія;

3) виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону або інших законів України, які уповноважені забезпечувати організацію та проведення відповідних місцевих виборів;

4) кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, старости;

5) місцева організація партії, яка висунула кандидата (кандидатів) для участі у відповідних місцевих виборах;

6) офіційний спостерігач від кандидата, від місцевої організації партії - суб’єкта відповідного виборчого процесу, від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.

Разом з тим, у справі № 817/3165/15 з позовною заявою до суду звернувся голова Рівненської районної організації Народного Руху України, який не являвся суб’єктом виборчого процесу в розумінні статті 12 Закону України № 595-VIII. У даному випадку, право на звернення до суду з таким позовом має, зокрема, місцева організація партії, яка висунула кандидата (кандидатів) для участі у відповідних місцевих виборах (пункт 5 частини 1 статті 12 Закону України № 595-VIII) – Рівненська районна організація Народного Руху України.

Таким чином, позивач – голова Рівненської районної організації Народного Руху України не мав адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з позовом, оскільки не являвся суб’єктом виборчого процесу. Дана позовна заява була залишена без руху з врахуванням ще й інших недоліків позовної заяви, які були усунуті у строк, наданий судом, тобто в адміністративному позові був зазначений вже позивач - Рівненська районна організація Народного Руху України.

 

Підсудність справ

Предметна і територіальна підсудність адміністративних справ щодо виборчих спорів визначається за правилами, встановленими частинами третьою – п’ятою статті 172, частиною другою статті 173, частиною третьою статті 174, частиною третьою статті 175, частинами сьомою – дев’ятою статті 176, частиною шостою статті 177 КАС України.

Як свідчить проведений аналіз судової практики, адміністративні суди апеляційного округу, в основному, правильно визначали підсудність справ, пов’язаних із виборчим процесом.

За наслідками розгляду місцевими загальними судами адміністративних позовів у 6 справах постановлено ухвали про повернення позовних заяв особам, які з ними звернулись, з причин порушення правил підсудності. У 5 справах місцеві загальні суди передали справи до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 172 КАС України (справи №556/1720/15-а, №5642509/15-а, № 564/2511/15-а, № 563/1057/15-а, № 279/11474/15-а). Одна справа № 565/1555/15-а направлена до іншого місцевого загального суду відповідно до ч. 5 ст. 172 КАС України, оскільки позивач К. звернувся в Кузнецовський міський суд з позовом до Озерської сільської виборчої комісії, яка знаходиться на території Володимирецього районну Рівненської області, на яку поширюється юрисдикція Володимирецького районного суду.

У апеляційному порядку судові рішення у вказаних справах не оскаржувались.

 

Юрисдикція

Пунктом 6 частини другої статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 01.11.2013 № 15 «Про практику застосування адміністративними судами положень КАС України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом» звернуто увагу на таке.

Основною умовою для визначення юрисдикції адміністративних судів стосовно виборчих спорів є предмет цих спорів.

Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку.

Аналіз судових рішень свідчить, що у одній справі предмет позову не стосувався проведення та підготовки місцевих виборів, у в’язку з цим провадження у справі було закрито з підстав непідвідомчостісправи адміністративному суду.

 Так, у справі № 817/3191/15 позивач - Кандидат на посаду Балашівського сільського голови Березнівського району Рівненської області звернувся в суд з позовом до  Районної партійної організації партії «Воля» у Березнівському районі, Балашівської сільської виборчої комісії Березнівського району про визнання рішення Районної партійної організації партії «Воля» у Березнівському районі щодо виключення позивача з виборчого списку кандидатів на посаду Балашівського сільського голови протиправним.

Судом встановлено, що відповідно до частини 8 статті 94 Закону України «Про місцеві вибори», рішення чи дії місцевої організації партії, кандидати від якої зареєстровані на відповідних місцевих виборах, її посадової особи чи повноважного представника, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до внутрішньої організаційної діяльності відповідної місцевої організації партії, можуть бути оскаржені до територіальної виборчої комісії, яка зареєструвала відповідного кандидата (кандидатів) або до суду.

Частиною 2 статті 47 вказаного Закону, передбачено право місцевої організації партії в будь який час, але не пізніше як за 19 днів до дня виборів, скасувати рішення про реєстрацію кандидата відповідно до рішення партії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що питання висування місцевою партійною організацією кандидатів на посаду сільського голови та відкликання висунутих кандидатур, незалежно від перебування кандидата в списку членів партії, віднесено до внутрішньої організаційної діяльності партії, тому провадження у справі було закрито.

У апеляційному порядку судове рішення не оскаржувалось.

Отже, проблемних питань під час визначення юрисдикції адміністративних судів не виникало.

 

Питання застосування строків у виборчих справах

Виходячи з швидкоплинності виборчого процесу, чинним законодавством встановлено скорочені строки для звернення з адміністративним позовом у таких спорах – залежно від часу прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, від дня проведення голосування та від виду комісії (ч. 6-8 ст. 172 КАС України).

Суди, в основному, сформували однакову практику щодо застосування строків звернення до суду під час розгляду виборчих справ.

Упродовж місцевих виборів у 2015 році суди першої інстанції у 10 справах постановили ухвали про залишення позовних заяв без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду. У 9 справах позивачі недотримались п’ятиденного (загального) строку звернення до суду, передбаченого ч.6 ст. 172 КАС України (справи № 817/3288/15, № 817/3228/15, № 817/3258/15, № 806/5027/15, № 806/5031/15, № 817/3233/15). У двох справах позовну заяву залишено без розгляду з підстав недотримання позивачами ч. 3 ст. 173 КАС України, яка передбачає, що позовну заяву про уточнення списку виборців може бути подано до суду не пізніш як за два дні до дня голосування. У справі № 288/1395/15-а позивач звернувся 24 жовтня 2015 року, тобто за день до дня голосування – 25.10.2015. У справі № 278/3233/15-а позивач звернувся до суду саме в день голосування.

У апеляційному порядку переглянуто 3 такі ухвали. Усі залишені без змін.

Наприклад, у справі № 817/3288/15 за позовом Кандидата на посаду міського голови м. Корець до Корецької міської виборчої комісії про визнання незаконними виборів, апеляційний суд, залишаючи без змін ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду про залишення у відповідній частині позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, зазначив, що оскільки текст виборчого бюлетеня з виборів Корецького міського голови затверджено постановою Корецької міської виборчої комісії від 07.10.2015, а із позовною заявою щодо встановлення недійсності виборчих бюлетенів з виборів Корецького міського голови Рівненської області позивач звернувся 30.10.2015 року, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в частині вказаних позовних вимог позивач пропустив встановлені законом строки звернення до суду.

Необхідно відмітити, що іноді суди першої інстанції помилково в судовому рішенні вказували строки його апеляційного оскарження, зазначаючи його загальним – п’ятиденним замість двох днів (№ 571/1419/15-а), а також, залишаючи позов без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, вказували на відсутність клопотання про його поновлення або ненаведення будь-яких поважних причин пропуску строку (№ 556/1757/15-а), хоча строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172 - 177 цього Кодексу, не може бути поновлено.

Не менш важливим є питання дотримання строків звернення до суду з апеляційною скаргою на судове рішення.

Як зазначалось, у 10 справах апеляційним судом на підставі ч. 5 ст. 179 КАС України постановлено ухвали про залишення апеляційних скарг без розгляду у зв’язку з пропуском строку їх подачі до суду.

Однією із причин порушення строків звернення до суду з апеляційною скаргою стало те, що особи, які подавалиапеляційні скарги, звертались не безпосередньо до суду, а через відділення поштового зв’язку.

За правилами частини п'ятої статті 179 КАС України, днем подання позовної заяви або апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду до двадцять четвертої години цього дня.

Частиною 9 ст. 103 КАС України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Разом з тим, частиною 1 статті 179 КАС України визначено, що на обчислення строків, встановлених статтями 172 - 177 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 103 цього Кодексу.

Аналіз судових рішень свідчить, що особи, які звертались до суду з апеляційними скаргами, подавали їх до відділення поштового зв’язку у строк передбачений законом, однак скарга надходила до відповідного суду вже після його закінчення. Прикладом можуть слугувати справи № 274/4940/15-а, № 569/14370/15-а, № 569/14372/15-а, № 806/4912/15.

У інших справах причиною залишення скарги без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою слугувало банальне пропущення строку (справа № 274/4992/15-а, № 806/5093/15, № 806/5046/15, № 555/2067/15-а, № 806/5093/15, № 555/2067/15-а).

 

Особливості застосування окремих положеньЗакону України "Про місцеві вибори"

Виборчі спори виникали як у зв’язку з неправильним тлумаченням та застосуванням суб’єктами виборчого процесу окремих положень Закону України "Про місцеві вибори", так і у зв’язку з відвертим ігноруванням ними тих чи інших положень чинного законодавства.

Так,  Глотов М.С. безпідставно претендував на голосування за місцем свого фактичного проживання, яке не відповідало місцю реєстрації (справа №570/4220/15-а).

Газета «Бердичівські новини» безпідставно ухилялась від опублікування  відповіді Житомирської обласної організації політичної партії  «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» про спростування інформації,  поширеної про неї вказаною газетою у процесі передвиборної агітації (справа №274/4822/15а).

Кандидат на посаду Житомирського міського голови Кузнєцов Є.М. незаконно використовував під час передвиборної агітації символіку політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ», а газета «Народний тижневик «Субота» публікувала направлені проти кандидата на посаду Житомирського міського голови Цимбалюк Л.В. агітаційні матеріали без укладення відповідної угоди та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) (справи №806/4970/15/ та №295/15994/15а).

Територіальна  організація Політичної партії «Опозиційний блок» в Костопільському районі Рівненської області безпідставно вимагала  реєстрації своїх кандидатів у депутати Костопільської міської ради, хоча всупереч вимогам ст. 37 Закону України "Про місцеві вибори" не повідомляла відповідну виборчу комісію про проведення зборів на яких ці кандидати висувались (справа №817/3178/15).

Здолбунівська міська парторганізація політичної партії «Прогрес», всупереч вимогам ст.36 Закону  України "Про місцеві вибори", безпідставно вимагала  реєстрації одразу двох своїх кандидатів  у депутати Здолбунівської міської ради по одному і тому ж виборчому округу ( справа № 817/3193/15).

Значна кількість спорів була викликана порушеннями законодавства про вибори з боку виборчих комісій.

Так, Костопільська міська виборча комісія протиправно, всупереч п.2 ч.15 ст.61 Закону України "Про місцеві вибори", перешкоджала суб’єкту виборчого процесу – представнику Костопільської районної організації політичної партії «Сила людей» у територіальній  виборчій комісії  з правом дорадчого голосу знайомитись з документами, які подавались при реєстрації  одного з кандидатів на посаду Костопільського міського голови (справа №817/3211/15).

Олевська районна виборча комісія та Рівненська обласна виборча комісія відмовляли місцевим організаціям політичних партій в реєстрації кандидатів в депутати з мотивів недотримання гендерної квоти (ст.4 Закону України "Про місцеві вибори"), в той час як така підстава відмови в реєстрації не передбачена статтею 46 Закону України "Про місцеві вибори". При цьому, виборчими комісіями не були враховані відповідні роз’яснення ЦВК, затверджені її постановою № 362 від 23 вересня 2015 року(справи №806/4919/15, №817/3170/15).

Житомирською обласною виборчою комісією та Здолбунівською районною виборчою комісією приймались рішення  про відмову в реєстрації кандидатів в депутати з мотивів наявності помилок і неточностей в поданих на реєстрацію кандидатів документах, в той час як відповідно до ст.41  Закону України "Про місцеві вибори", такі помилки і неточності підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації  кандидата в депутати (справи №806/4916/15, №817/3177/15).  В останній справі  помилку допустив і Рівненський окружний адмінсуд, відмовивши в задоволенні позову про визнання незаконним рішення виборчої комісії. Суд не дав належної оцінки фактичним обставинам справи, які свідчили про те, що збори територіальної організації політичної партії «Опозиційний блок» в Здолбунівському районі з висування кандидатів в депутати фактично відбулись з дотриманням відповідної  процедури, рішення прийняте, але в наданих виборчій комісії документах допущена помилка в даті проведення зборів.

Під час розгляду аналогічних справ суди по різному трактували поняття «помилки і неточності».

Так, Рівненський окружний  адмінсуд у справі за позовом Корецької  районної організації Радикальної партії Олега Ляшка до Корецької міської виборчої комісії про визнання незаконним і скасування рішення, всупереч ст. 44 Закону України "Про місцеві вибори", кваліфікував як «помилки і неточності» факт внесення Корецькою районною організацією Всеукраїнського  об’єднання «Батьківщина»  грошової застави після подання документів виборчій комісії  для реєстрації кандидатів та в готівковій формі (справа №817/3186/15).

Не всі судові рішення були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, але під час вивчення таких рішень виникають питання, які потребують обговорення.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про місцеві вибори",  територіальна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, зокрема, в разі звернення відповідного кандидата в будь-який час після його реєстрації, але не пізніш як за 19 днів до дня голосування, із письмовою заявою про відмову від балотування. 

Романівським райсудом Житомирської області були задоволені позови Флуда В.В. та Кондратюка О.П. до Романівської селищної виборчої комісії про зобов’язання вчинити дії (справи №290/1073/15-А, №290/1070/15-А).

 Суд вважав, що виборча комісія, керуючись ст. 47 Закону України «Про місцеві вибори", була зобов’язана задовольнити заяви позивачів про відмову від балотування, незважаючи на те, що такі заяви були подані ними не пізніш як за 19 днів до дня голосування на пошту, а до виборчої комісії надійшли після спливу зазначеного терміну.

 У справі №293/1409/15-а Черняхівський райсуд зобов’язав Новопільську дільничну виборчу комісію Черняхівського району провести повторний підрахунок голосів.

Правомірність такого судового рішення викликає сумнів, оскільки воно не узгоджується з повноваженнями дільничної виборчої комісії, визначеними  ст.26 Закону України «Про місцеві вибори".

Крім того, як вбачається із змісту ст. 83 Закону України «Про місцеві вибори", дільнична виборча комісія може лише вносити зміни до протоколу про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях шляхом складання протоколу з позначкою "Уточнений". Під час розгляду цього питання дільничною виборчою комісією відповідні примірники протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, виборчі бюлетені та інші виборчі документи, доставлені до територіальної виборчої комісії, зберігаються у територіальній виборчій комісії, яка відповідно до частини першої цієї статті приймала такі документи.

Повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів може  здійснюватись лише територіальною виборчою комісією.

Крім того,  всупереч ч.6 ст.83  Закону України «Про місцеві вибори", суд поставив під сумнів результати підрахунку голосів на виборчій дільниці за  відсутності відповідно оформлених актів, складених уповноваженими особами місцевих організацій партій, довіреними особами кандидатів та офіційними спостерігачами - суб’єктами відповідного виборчого процесу, про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

Спірним виглядає і рішення Черняхівського райсуду Житомирської області від 18 листопада 2015 року у справі №293/1460/15-а. Йдеться про виборчий  бюлетень,  відірваний при видачі виборцю нижче визначеної  лінії відриву. Суд розцінив такий бюлетень як зіпсований (невикористаний).

Певний інтерес становлять і судові рішення у справах  №817/3301/15 та №555/2205/15-а.

У цих справах апеляційний суд, фактично, визнав за виборчими комісіями право не виконувати судові рішення, за результатами яких повинні  були вноситись зміни до виборчих бюлетенів. Суд виходив з того, що виборчі бюлетені були виготовлені до ухвалення судових рішень про визнання за особою права балотуватись. При цьому апеляційний суд проігнорував постанову ЦВК від 7 жовтня 2015 року № 391, якою затверджено  відповідно до якої, друк виборчих бюлетенів до завершення розгляду судами спорів щодо реєстрації кандидатів, набрання судовими рішеннями за такими справами законної сили та прийняття на їх виконання, а також на виконання рішень Центральної виборчої комісії рішень територіальними виборчими комісіями, забороняється.

 

Висновки та пропозиції

Узагальнення судової практики дає підстави для висновку про те, що суди під час розгляду досліджуваної категорії справ в основному правильно застосовували норми матеріального та процесуального права, повно встановлювали обставини справ та давали їм правову оцінку.

Найбільшу кількість справ розглянуто про оскарження рішень, дій або бездіяльності територіальних і дільничних виборчих комісій та уточнення списків виборців.

Більшість позовних вимог у вказаних справах задоволено.

Частина справ, у яких оскаржені судові рішення, не перевищила 26% загальної кількості розглянутих справ.

Із числа судових рішень, за якими відкрито апеляційне провадження, скасовано 14 відсотків рішень.

Як правило, адміністративні суди правильно визначали юрисдикцію та підсудність справ, пов’язаних із виборчим процесом. Правильно застосовували законодавство в частині регулювання строків звернення до суду із позовом.

Як свідчить узагальнення, виборчі спори виникали, як у зв’язку з неправильним тлумаченням та застосуванням суб’єктами виборчого процесу окремих положень Закону України "Про місцеві вибори", так і внаслідок недосконалості законодавства.

Характерним є те, що значна кількість спорів була викликана порушеннями законодавства про вибори з боку виборчих комісій.

З огляду на результати дослідження, вважаємо необхідним удосконалення виборчого законодавства, в тому числі і шляхом прийняття Виборчого кодексу України.Результати узагальнення вважаємо за необхідне довести до відома суддів на чергових зборах суддів.