1-2 жовтня 2015 року в столиці України відбулась Міжнародна науково-практична конференція “Захист прав людини в адміністративному судочинстві: сучасний стан і перспективи розвитку в Україні”

1-2 жовтня 2015 року  в  столиці України відбулась Міжнародна науково-практична конференція “Захист прав людини в адміністративному судочинстві: сучасний стан і перспективи розвитку в Україні”, присвячена десятій річниці започаткування процесуальної діяльності адміністративних судів України.

Захід організовано Вищим адміністративним судом України за підтримки Координатора проектів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні (проект “Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя”), Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя» та Німецького фонду міжнародного правового співробітництва.

У роботі конференції взяли участь   судді, науковці, практикуючі правники в різних галузях захисту прав людини, міжнародні експерти та вітчизняні фахівці адміністративного права і процесу.

Голова Вищого адміністративного суду України Олександр Нечитайло у виступі відмітив, що ідея запровадження адміністративного судочинства в Україні торувала шлях до свого втілення довгих тринадцять років: від схвалення Концепції судово-правової реформи до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, який був визнаний експертами не лише як необхідний, але й прогресивний законодавчий акт. Він засвідчив реальність намірів української держави втілювати в життя принцип верховенства права, діяти прозоро та неупереджено в інтересах кожного пересічного громадянина.

Голова ВАСУ також нагадав, що нині система адміністративних судів складається з Вищого адміністративного суду України, 9 апеляційних та 27 окружних адміністративних судів. Судочинство наразі здійснює 1031 суддя.

Олександр Нечитайло звернув увагу на такі статистичні дані: «За 10 років місцевими адміністративними судами розглянуто понад 9 мільйонів справ і матеріалів, апеляційними адміністративними судами – понад 4 мільйони справ і матеріалів, ВАСУ – близько 500 тисяч».

Голова ВАСУ підкреслив : «Ми переконані, – сказав він, – що перший крок на шляху до підвищення ефективності адміністративного судочинства в Україні – конституційно закріпити статус адміністративних судів. Це буде гарантією незалежності адміністративних судів від інших гілок влади та суб’єктів політичних відносин».

Голова КСУ  Юрій Баулін висловив своє бачення перспектив розвитку судочинства у тому числі, в аспекті нещодавно оприлюдненого проекту внесення змін до Конституції України, в частині, що стосується судової реформи. Він вважає, що процес реформування судової системи повинен стосуватися усіх діючих у державі судів, як загальної, так і конституційної юрисдикції. «Це реформування повинно стати рішучим кроком до трансформації Основного Закону України з «конституції державного управління» в «конституцію громадянського суспільства», - наголосив Голова КСУ.

Юрій Баулін підкреслив, що основним напрямом реформи повинно бути створення умов для максимально вільного доступу громадян до будь-якого правосуддя, у тому числі конституційного. У цьому аспекті він цілком підтримує ідею запровадження інституту конституційної скарги.

Також він зауважив, що необхідно  зняти законодавчі перепони, які не дозволяють судам загальної юрисдикції безпосередньо звертатися до Конституційного Суду, у разі якщо у ході розгляду справи виникає сумнів у конституційності правового акту, застосування якого необхідно для вирішення справи.

З вітальним словом до всіх присутніх також звернулися заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов, старший менеджер проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні Джефрі Ерліх, в.о. Директора Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва Штефан Хьюльсхьорстер, керівник Проекту Агенства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя» Девід М. Вон, Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов, головуючий суддя Федерального адміністративного суду Німеччини Юрген Формайєр, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, заступник Голови Союзу юристів України, член правління Європейського інституту Омбудсмена Ніна Карпачова.

У вітальному слові  суддя Конституційного суду України , перший Голова Вищого адміністративного суду України Олександр Пасенюк зазначив, що, на його думку, створення системи адміністративних судів близько 10 років тому  стало одним з найвдаліших елементів судової реформи за роки незалежності в Україні.

Олександр Пасенюк наголосив, що на відміну від цивільного судочинства принципи верховенства права і законності мають особливе значення в адмінсудочинстві, а змістовне наповнення принципів змагальності та диспозитивності є дуже специфічним. Особливим принципом, властивим лише адміністративному судочинству, є принцип офіційного з’ясування обставин у справі або принцип офіційності. Останній полягає в активній ролі суду і за своїм змістом полегшує дію принципів змагальності і диспозитивності. Наявність принципу офіційності обумовлена специфікою публічно-правових відносин, яка полягає у тому, що в учасників таких правовідносин, як правило, нерівні можливості.

Особливістю адміністративного судочинства вважається те, що в судовому процесі особі протистоїть потужний адміністративний апарат. У зв’язку з цим у сторін заздалегідь складаються нерівні вихідні можливості. Щоб їх збалансувати, адміністративний суд повинен відігравати активну роль у судовому процесі з тим, щоби сприяти особі в захисті її прав.

10-річний досвід роботи судів засвідчив: розглядаючи справи в рамках таких процесуальних правил, керуючись принципами адміністративного судочинства, вони не можуть працювати інакше, як захищаючи права і свободи фізичних і юридичних осіб.

В ході роботи конференції учасники обговорили питання допустимої критики суддів та судових рішень, розголошення конфіденційної інформації, наявної в державних органах, в інтересах громадськості та низку інших актуальних питань.

Результати  Міжнародної науково-практичної  конференції   переконливо свідчать про те, що інтегрування європейських методів удосконалення судового управління залишається однією з ключових умов формування незалежної, прозорої та ефективної судової системи, а забезпечення користувачів суду якісними послугами, на підставі досвіду інших держав дає швидке і ефективне вирішення спорів, які сприятимуть зміцненню довіри громадян до суду, що є запорукою демократичного суспільства.