Інститут конституційної скарги як один із елементів судової реформи

Конституційна скарга - це засіб ініціювання фізичною особою в органи конституційної юрисдикції спеціальної процедури щодо захисту її прав, порушених актом державного органу.

Введення інституту конституційної скарги  ймовірно зумовить суттєве зменшення кількості звернень (заяв, пропозицій, скарг) до Європейського суду з прав людини.

Конституційна скарга дає можливість попереджати та відшкодовувати  порушені права людини без подальшого втручання ЄСПЛ. Це реалізація принципу субсидіарності. Субсидіарність - слово латинського походження, і  в українському перекладі означає додатковість, другорядність, залишковість. Принцип субсидіарності – це організаційний та правовий принцип, відповідно до якого завдання повинні вирішуватись на найнижчому або віддаленому від центра рівні, де їх вирішення є можливим та ефективним. Принцип субсидіарності вимагає, щоб рішення у державі приймались на нижчому можливому рівні, і верхні ланки управління вдавались до будь-яких дій тільки в тому разі, якщо ці дії будуть ефективніші за відповідні дії нижчих ланок.

«Досвід ЄСПЛ такий, що найменше прийнятих скарг надходить з тих держав-членів, в яких існує можливість для індивіда звернутися із скаргою до Конституційного Суду. Крім того, якщо після розгляду справи Конституційним Судом вона стала предметом розгляду ЄСПЛ, можемо спостерігати ефективний судовий діалог національної та наднаціональної систем захисту прав людини»,- повідомляє  Ганна Юдаковська, суддя ЄСПЛ.

Масове звернення громадян до ЄСПЛ може означати як  наявність бажання захищати свої права, про певний рівень правової грамотності, так і про відсутність дієвого правового захисту громадян і Україні.

Якщо людині є куди звернутись, щоб ефективно відновити порушені права, то немає потреби залучати міжнародну судову інстанцію.

«Загалом зараз  на розгляді ЄСПЛ перебуває 17350 заяв проти України, і за цим показником Україна випереджає держави із значно більшою кількістю  населення, наприклад, Туреччину».

Зміни до законодавства вносяться повільно, крок за кроком. І невідомо,  чи вдасться уникнути порушень  з  боку органу судової влади, але діалог між державою та Європейським судом з прав людини відбувається, і наша правова система розвивається.

Джерело: за матеріалами газети «Закон і Бізнес»