Зі святом 8-го березня!

Дорогі жінки!

Вітаємо вас з цим весняним святом. Спасибі вам за те, що ви є, і за те, що своєю красою вносите гармонію в наш скромний чоловічий колектив.

Бажаємо вам всім цікавої і плідної роботи, а вдома хай вас чекають радісні обличчя ваших чоловіків і море квітів. Бажаємо любові і радості в житті, бажаємо 365 щасливих днів в році і вічної молодості в душі. Зі святом!

До свята даруємо  вам «Легенду про два монастирі» Володимира Шинкарука.

Де небо глибиною вабить очі

І де порослий бур’яном пустир,

Давним-давно стояв собі жіночий,

А поряд – чоловічий монастир.

Жилось монахам – краще б і не жити…

І у монашок – доля не сироп…

Тому вони і почали робити

Один назустріч одному… підкоп.

Копали дні і ночі без спочину,

Тунель ладнали, щоб стояв віки!

Жінки ж бо прокопали дві третини

І лиш третину – чоловіки.

У них одразу заболіли спини,

І тут безсилий навіть сам амур!

Було їм важко, і тому мужчини,

Копнувши раз, ішли на перекур.

Сиділи, дим крізь ніздрі пропускали,

Мабуть, чекали манни з висоти,

Ну а жінки тим часом все копали

І шли вперед до світлої мети.

Один мужчина проявив активність,

Він так сказав, поцілувавши хрест:

“Піднімем, браття, праці продуктивність.

Нехай святі благословлять прогрес!”

Чоловіки одразу… засідали,

Писали постанову і декрет,

Ну а жінки тим часом все копали,

Забувши втому, швидко йшли вперед.

Було землі розкидано чимало,

Але сказати треба накінець:

Мужчини паралельно прокладали

Іще й тунель під винний погрібець!

Пили вино й горілку, їли сало,

Несли здавати у кіоск пляшки…

Ну а жінки тим часом все копали

І йшли вперед... На те вони й жінки!

На жаль, не всі історію цю знають,

Але вона навіює думки,

Що в нас жінки, як правило, копають,

Ну а керують лиш чоловіки.

Та хай це все залишиться між нами.

Вже через рік перемінивсь пустир:

Поміж дорослими монастирями 

З’явився ще й… дитячий монастир.